Савич Павло Федорович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Савич .
Павло́ Фе́дорович Са́вич — український радянський архітектор .
Біографія
Навчався на архітектурному факультеті Київського художнього інституту, учень Павла Альошина [ 1] .
На початку 1930-х років працював у Першій архітектурній майстерні Архітектурної палати України Київської міськради[ 2] .
1937 року архітектора репресували. На засланні пробув до 1944 року. Згодом реабілітували.
Архітектурні проєкти
Перебудований універмаг на вулиці Сагайдачного, 24 у Києві
Житловий будинок для працівників міліції
Проект кінофабрики ВУФКУ в Києві спільно з архітекторами Валеріяном Риковим , Іваном Малоземовим , М. І. Малоземовою і Семеном Барзилович (1925, нині кіностудія імені Олександра Довженка )[ 2] [ 3] ;
Ресторан «Динамо» (пам'ятка архітектури) спільно з архітектором Йосипом Каракісом (1932—1934);
Житловий будинок (спільно з Валеріяном Риковим) на Лютеранській вулиці , 4 у Києві (1934);
Житловий будинок для працівників міліції на Круглоуніверситетській вулиці , 2/1 у стилі конструктивізму (1933—1934)[ 4] , за словами історика архітектури Юрія Асєєва , будинок являє собою «дивно злагоджену кутову композицію»[ 5] ;
Житловий будинок кооперативу «Науковий працівник» на Лютеранській вулиці , 21/12 (спільно з архітекторами Михайлом Семікіним, Всеволодом Обремським , Миколою Холостенко , Олександром Вербицьким ) (1931);
Проєкт реконструкції та розширення іподрому спільно з архітекторами О. Столовим та І. Непше (1935);
Капітальна реконструкція у 1936—1937 роках будинку на вулиці Сагайдачного, 24 у Києві під універсальний магазин Воєнторгу;
Кінотеатр на 1200 глядачів на вулиці Великій Васильківській, 19 (під керівництвом Валеріяна Рикова, 1936—1937; війна перешкодила завершенню цього будівництва, в 1952 році недобудовану будівлю було переобладнано в кінотеатр «Київ» );
Кінотеатр ім. Щорса на вулиці Соборності, 1/3 в м Новоград-Волинський (1939—1941, висота 11,8 м, купольної частини — 16,0 м, площа 1-го поверху — 1145,82 кв. м.);
Кінотеатр ім. Щорса в Чернігові на вулиці Магістратська, 3 (1939)[ 6] .
Участь у конкурсах
1925 — конкурс на будівництво кінофабрики в Києві[ 2] .
Проєкти
Житловий будинок для викладачів і працівників мистецтва в Києві (1934)[ 2] ;
Будинок для колишніх політичних в'язнів із 40 трикімнатними квартирами в Києві (1934);
Проєкт урядових будівель і центрального майдану (спільно з архітектором І. Непша) (1934).
Примітки
Споруди
Промислові і громадські об'єкти
Житлові будинки
Будинок ІТП (Дарвіна, 5) •
Будинок лікаря •
Другий будинок лікаря (Заньковецької, 5/2) •
Будинок НКВС (Богомольця, 7/14) •
Будинок «Київенерго» (Братська, 4) •
Будинок «Арсеналець» (Грушевського, 28/2) •
Будинок РНК (Інститутська, 20/8) •
Будинок на Інститутській, 22/7 •
Будинок міліції (Круглоуніверситетська, 2/1) •
Будинок «Науковий робітник» (Лютеранська, 21/12) •
Будинок УВО (Рейтарська, 3/2) •
Будинок «Роліт» (Хмельницького, 68 •
Будинок спеціалістів на Шулявці •
Будинок на Саксаганського, 24/25 •
Будинок юристів (Січових Стрільців, 48) •
Будинок «Сяйво» (Костельна, 6)
Архітектори