Будинок на вулиці Саксаганського, 24/25
50°26′10″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.436138888889° пн. ш. 30.514277777778° сх. д. / 50.436138888889; 30.514277777778
Країна	Україна
Місто	Київ
Вулиця	Саксаганського
Тип	будівля
Тип будівлі	житловий будинок
Стиль	конструктивізм  і сталінська архітектура[d]
Початок будівництва	1930-ті
Побудовано	1930-ті
Відомі мешканці	Азарх-Опалова Євгенія Емануїлівна Бобровников Олексій Вікторович Браун Володимир Олександрович Вершигора Петро Петрович Вескляров Петро Юхимович Демуцький Данило Порфирович Дольд-Михайлик Юрій Петрович Зарицький Соломон Мойсейович Левчук Тимофій Васильович Самчук Улас Олексійович Цибульник Суламіф Мойсеївна Шмарук Ісаак Петрович
Медіафайли у Вікісховищі

Будинок на вулиці Саксаганського, 24/25 — житловий будинок, пам'ятка історії^[1][2][3] та архітектури місцевого значення^[4][5]. Розташований у Голосіївському районі міста Києва на розі вулиць Саксаганського і Антоновича. У «Зводі пам'яток історії та культури України» номер будинку вказаний як № 24/27, проте на сучасних вказівниках, розміщених на самому будинку, вказаний № 24/25.

Будинок зведений у 1930-х роках, для працівників київської кіностудії. Є гарним зразком перехідного періоду від конструктивізму до радянського неокласицизму^[6]. Протягом Другої світової війни будинок зазнав значних пошкоджень і був відбудований у 1944—1947 роках. Будинок визначний тим, що як у довоєнний період, так і після війни у ньому селилися радянські культурні діячі — письменники, режисери, актори^[7].

Будинок цегляний, тинькований, прямокутний у плані, двосекційний, у кожній із секцій первісно були по дві квартири на поверсі, які також мали службові виходи через кухні на чорні сходи. Дах двосхилий, бляшаний, перекриття пласкі, залізобетонні. Композиційно асиметричний, складається з двох частин: семиповерхової наріжної частини, виконаної у вигляді прямокутної вежі у стилі конструктивізму, і шестиповерхового крила, в якому простежуються риси радянського класицизму. У наріжній частині її прямий конструктивістський абрис підкреслюють дві вертикалі лоджій із бетонними фігурними балюстрадами, вікна, навпаки, оформлені рамковими лиштвами у спрощених класицистичних формах. Завершується наріжна частина будинку карнизом зі спрощеними за формою модульйонами. Крило, що виходить на вулицю Саксаганського, має більше ознак неокласицизму: центральна частина фасаду оформлена у вигляді декоративного портика на рівні другого-п'ятого поверхів, утвореного сімома пласкими класичними пілястрами. У портику на третьому, четвертому і п'ятому поверхах розташовано кілька балконів. Два парадних входи розташовані саме в цій частині будинку, причому нумерація під'їздів йде справа наліво, на правому фланзі — проїзд у подвір'я, над яким розташований вертикальний ряд лоджій. Дворовий фасад не тинькований, вирішений у простих формах функціоналізму^[7].

• квартира № 2: у 1949—1957 роках тут жив Воло­димир Олександрович Браун (1896—1957), кінорежисер, заслужений діяч мистецтв УРСР^[6][8].
• квартира № 5 (трикімнатна, 3-й поверх): у 1947—1957 роках тут займав дві кімнати Данило Порфирович Демуцький, кіноопе­ратор, заслужений діяч мистецтв УзбРСР та УРСР^{[6][9][10][8][11]}.
• квартира № 10 (за сучасною нумерацією № 11): в одній з кімнат цієї трикімнатної квартири у 1939—1941 році проживав Петро Вершигора, радянський письменник і військовий діяч, Герой Радянського Союзу, лауреат Державної премії СРСР^[6][8].
• квартира № 11: у 1950—1957 роках в ній жив Ісаак Петрович Шмарук^[8], кінорежисер, а з 1954 по 1957 рік — Суламіф Мойсеївна Цибульник, також кінорежисер і дружина Ісаака Шмарука^[6].
• квартира № 13: у 1949—1957 роках тут мешкав Ти­мофій Васильович Левчук, кіноре­жисер, теоретик кіно, народний артист УРСР і СРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, один із засновників Спілки кінематографістів України^[6].
• квартира № 14: у 1949—1985 роках тут мешкала Євгенія Еммануїлівна Азарх-Опалова, актриса театру і кіно, народна артистка УРСР^[6]
• квартира № 19: наприкінці 1941 року тут проживав український письменник, журналіст і публіцист, редактор, член уряду УНР у вигнанні, Улас Самчук, який прибув до окупованого нацистами Києва під виглядом німецького журналіста^[11][12].
• квартира № 21: у 1962—1964 роках в ній жив Петро Юхимович Вескляров, актор, заслужений артист УРСР, більш відомий як телеведучий «дід Панас»^[6]
• квартира № 22: у 1944—1957 роках тут проживав Олексій Вікторович Бобровников, художник кіно і театру^[6].
• квартира № 24: у 1944—1975 роках в ній мешкав Соломон Мойсейович Зарицький, художник театру і кіно^[6][9][11].

Також є дані про те, що у цьому будинку мешкали режисери І. П. Савченко^[8], Л. Д. Луков^[8], наприкінці 1930-х років — письменник Ю. Дольд-Михайлик^{[6][9][8][11]}.

У 1976 році праворуч від під'їзду № 1 встановили меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом Д. Демуцького (скульптор І. Копайгоренко)^[13], у 1992 році ліворуч від того ж під'їзду встановили бронзову дошку на честь В. Брауна (скульптор В. Медведєв, архітектор А. Мілецький)^[12].

• 
  Головний фасад, що виходить на вулиць Саксаганського
• 
  Меморіальна дошка В. Брауну
• 
  Меморіальна дошка Д. Демуцькому

• Вериківська І. М., Кучерук О., Смирнова Н., Черна В. Житловий будинок серед. 1930-х рр., в якому проживали відомі діячі культури // Київ: Кн. 1, ч. 2: М-С Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 1. — С. 585—1216. — 3900 прим. — ISBN 966-95478-2-2.
• Гирич І. Б. Київ: люди і будинки. — 2-ге. — К. : Либідь, 2018. — 432 с. — ISBN 978-966-06-0704-0.
• Гирич І. Б. Під захистом святого Володимира: Університет та його околиці. — К. : Либідь, 2014. — 80 с. — (Твій Київ) — ISBN 978-966-06-0672-2.
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)