? † Рамфоринх Час існування: пізня юра (титон), 150.8–148.5 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼
Відлиток першого знайденого екземпляра з криловими перетинками, Музей природничих наук у Брюсселі Художня реконструкція R. muensteri
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Плазуни (Reptilia) Ряд: † Птерозаври (Pterosauria) Родина: † Rhamphorhynchidae Рід: † Рамфоринх (Rhamphorhynchus) Meyer, 1846
Види
† Rhamphorhynchus longicaudus Münster, 1839 † Rhamphorhynchus muensteri (Goldfuss, 1831) † Rhamphorhynchus etchesi (O'Sullivan & Martill, 2015)
Посилання
Вікісховище: Rhamphorhynchus EOL: 52570556 Fossilworks: 38476

Рамфоринх (Rhamphorhynchus з дав.-гр. ῥάμφος — дзьоб і ῥύγχος — морда) — рід птерозаврів родини Rhamphorhynchidae, що існував у пізній юрі (161,2—145,0 млн років тому) на території сучасних Європи та Африки^[1]. Рештки рамфоринхів знайдено в Португалії, Німеччині, Великій Британії і Танзанії. Вперше описаний палеонтологом Германом фон Маєром в 1847 році. Включає 3 види. Відмінною рисою рамфоринхів були довгі, укріплені зв'язками хвости з характерним ромбоподібним кінчиком.

Хоча фрагментарні останки рамфоринх знайдені в Англії, Танзанії та Португалії, найкраще збереглися зразки з Зольнгофенських вапняків, Німеччина. Багато з цих скам'янілостей зберегли не тільки кістки, але і відбитки м'яких тканин, таких, як мембрана крила.

Щелепи рамфоринха несли гострі голчасті зуби, спрямовані вперед, а гострий, вигнутий, беззубий дзьоб вказує, в основному, на рибну дієту. Риба і залишки головоногих часто трапляються серед вмісту шлунків рамфоринх, а також в копролітах^[2]. У верхній щелепі птерозавра було 20 зубів, нижня щелепа мала 14 зубів.

Скелет рамфоринха налічував 7 шийних, 16 грудних, 2 поперекових, 4—5 крижових і 40 і більше хвостових хребців. Грудина була великою, чотирикутною, з добре розвиненим кілем і довгим переднім виростом. Плечові кістки відносно короткі, але потужні. Передпліччя в півтора раза і більше довше за плече, п'ясткові кістки в півтора-два рази коротші за плече та в 18—19 разів коротші літального пальця. Перші (найдовші) фаланги літального пальця у 2,5 раза довші за плече. Передлобні кістки тонкі, без розширень, вигнуті під прямим кутом. Стегнові кістки помітно коротші плечових, а великі гомілкові рівні їм або перевершують їх по довжині. Розміри тіла рамфоринхів досягали 40 см і більше^[3].

Було виявлено декілька вапнякових плит, в яких скам'янілі рамфоринхи знаходяться в тісному зв'язку з ганоїдними рибами Aspidorhynchus. В одному з цих зразків щелепи Aspidorhynchus проходять через крило рамфоринха; залишки дрібної риби, можливо, Leptolepides, знаходяться в горлі рамфоринха. В описі 2012 року автори припустили, що рамфоринх зловив Leptolepides під час плавання. У той час, поки риба просувалася по стравоходу птерозавра, він сам був атакований великим Aspidorhynchus, який випадково проткнув мембрану крила рамфоринх своїм гострим носом. Його зуби застрягли в пікнофібрах мембрани. Сутичка призвела до загибелі обох тварин, швидше за все, тому, що вони потонули та потрапили в безкисневе середовище^[4].

Це незавершена стаття про викопних плазунів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.