Пуйоські (кор.: хангиль: 부여, НЛ: Buyeo, МР: Puyŏ; Кит.: 扶餘; піньїнь: Fúyú) чи Пуйо-когурьоські мови — чотири мови, якими говорили на півночі Кореї та сході Маньчжурії, згідно з давньокитайськими джерелами. Стверджувалось, що мови пуйо, когурьо, тон'є та окчо схожі між собою, однак відрізняються від мови їлоу, якою говорили далі на півночі. За нелінгвістичними дослідженнями вважається, що народ їлоу говорив однією з тунгусо-маньчжурських мов[1]. За іншими даними, керівні верстви держави Пекче могли розмовляти однією з пуйоських мов[1].
Збереглось дуже мало інформації про пуйоські мови[1][2], та їхня класифікація незрозуміла[3][4]. Однак більшість корейських дослідників вважає, що пуйоські мови було гілкою корейської мовної сім'ї[1][5]. Інші дослідники мають різні погляди на можливу належність мови когурьо[уточнити]. Є думка, що бракує інформації для будь-якої класифікації[4], але також є твердження, що ці мови належали до японсько-рюкюських мов,[6] або тунгусо-маньчжурських,[3][7] або що ці мови були пращурами корейської, що потім поширилась на південь півострова[8][9].
Byington, Mark E. (2006), Christopher I. Beckwith—Koguryo, the Language of Japan's Continental Relatives (Leiden: Brill, 2004), Acta Koreana, 9 (1): 141—166.
Gardiner, Kenneth H. J. (2012), Chinese Accounts of Koguryŏ and its Neighbours: From the Sanguozhi Ch. 30, Description of the Eastern Barbarians (SGZ 30 pp. 20B–31B; 35A–36B), The Review of Korean Studies, 15 (2): 91—113, doi:10.25024/review.2012.15.2.004.
Itabashi, Yoshizo (2003), Kōkuri no chimei kara Kōkurigo to Chōsengo/Nihongo to no shiteki kankei wo saguru 高句麗の地名から高句麗語と朝鮮語・日本語との史的関係をさぐる [A study of the historical relationship of the Koguryo language, the Old Japanese language, and the Middle Korean language on the basis of fragmentary glosses preserved as place names in the Samguk sagi], у Vovin, Alexander; Osada, Toshiki (ред.), Nihongo keitoron no genzai 日本語系統論の現在 [Perspectives on the Origins of the Japanese Language] (яп.), т. 31, Kyoto: International Center for Japanese Studies, с. 131—185, doi:10.15055/00005276.
Shin, Michael D., ред. (2014), Korean History in Maps, Cambridge University Press, ISBN978-1-107-09846-6.
Sohn, Ho-Min (1999), The Korean Language, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN978-0-521-36123-1.
Toh, Soo Hee (2005), About Early Paekche language mistaken as being Koguryŏ language, Journal of Inner and East Asian Studies, 2 (2): 13—31.
Tranter, Nicholas (2012), Introduction: typology and area in Japan and Korea, у Tranter, Nicolas (ред.), The Languages of Japan and Korea, Routledge, с. 3—23, ISBN978-0-415-46287-7.
Unger, J. Marshall (2009), The role of contact in the origins of the Japanese and Korean languages, Honolulu: University of Hawaii Press, ISBN978-0-8248-3279-7.
Vovin, Alexander (2005), Koguryŏ and Paekche: different languages or dialects of Old Korean?, Journal of Inner and East Asian Studies, 2 (2): 107—140.
Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 1413: assign to undeclared variable 'ne'.
Whitman, John (2011), Northeast Asian Linguistic Ecology and the Advent of Rice Agriculture in Korea and Japan, Rice, 4 (3–4): 149—158, doi:10.1007/s12284-011-9080-0.
Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 1413: assign to undeclared variable 'ne'.