Пручаї

село Пручаї
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Сухополов'янська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74080170450040735
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 59
Площа 0,483 км²
Густота населення 122,15 осіб/км²
Поштовий індекс 17550
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°40′29″ пн. ш. 32°43′42″ сх. д. / 50.67472° пн. ш. 32.72833° сх. д. / 50.67472; 32.72833
Середня висота
над рівнем моря 		123 м
Водойми річка Утка
Місцева влада
Адреса ради 17550, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Охіньки, вул.Шевченка,13
Карта
Пручаї. Карта розташування: Україна
Пручаї
Пручаї
Пручаї. Карта розташування: Чернігівська область
Пручаї
Пручаї
Мапа
Мапа

Пручаї́ — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 6 осіб. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади.

Географія

Селом протікає річка Утка, ліва притока Удаю.

Історія

Село Пручаї відоме більш, як хутір, який зараз перебуває на межі вимирання, і в якому залишилося тільки дві молоді сім'ї. Пручаї дуже мальовничі, оскільки тут є гори, через які місцеві селяни називають їх «другою Швейцарією». Назва хутору походить від козака Пручая, завдяки якому названий мальовничий хутір.

Хутір входив до 1781року до Переволочанської сотні Прилуцького полку. а потім до Прилуцького повіту Чернігівського намісництва

Найдавніше знаходження на мапах 1826-1840 рік як хутір Прочаївський.[1]

У 1862 році на хуторі володарському та казеному Пручаевський було 30 двори де жило 201 особа[2]

У 1911 році на хуторі Пручай жило 150 осіб[3]

До 2019 року орган місцевого самоврядування — Охіньківська сільська рада.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 98,31%
російська 1,69%

Відомі люди

На хуторі Пручаї провів своє дитинство український фольклорист і етнограф Василь Петрович Милорадович (1845[6]–1910)[5][6].

Примітки

  1. ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 2 січня 2022.
  2. ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
  3. ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 313 з 562.
  4. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. ↑ Современная малорусская этнографія Н. Ө. Сумцова. Оттискъ изъ журнала «Кіевская старина».— Кіевъ. Типографія "Корчакъ - Новицкаго", 1897.— С. 10—12.
  6. ↑ Пручаї. http://shp.gromada.org.ua. Сухополов’янська громада. 30.04.2020. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 26.07.2020.

Джерела

  • Современная малорусская этнографія Н. Ө. Сумцова. Оттискъ изъ журнала «Кіевская старина».— Кіевъ. Типографія "Корчакъ - Новицкаго", 1897.— С. 10—12. (рос. дореф.)
  • Мій рідний край, моя земля Прилуцька / Прилуцька район. централізована бібл. система.— 2— е вид., доп.— Прилуки, 2008.— 250 с.: іл.

Посилання


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.