У 1911 році у селі Боршна була церква Пророка Іллі[6][3], церковно-прихідська школа та жило 1427 осіб[7]
З 1917 — у складі УНР. Проте 1921 тут остаточно встановлено комуністичний режим. 1930, на початок масового терору проти самостійних господарників, у селі був 341 двір і півтори тисячі мешканців.
За даними історика Володимира Теліщака, за опір незаконним конфіскаціям комуністи депортували із села значну групу українців. Того ж року закрили Іллінську церкву та арештували священика Іоанна Лабунського. Після Великодня 1930 року у селі розгорнувся систематичний опір російській владі. Його детонатором стало побиття комуністами кількох жінок та спроби пограбування закритої Іллінської церкви. На початку червня Прилуцька залога ДПУ СССР змушена була вдатися до масових арештів. Під час цієї акції зафіксовані спорадичні перестрілки з групами опору.
1941 комуністи утекли із села. Тоді ж прилуцької тюрми звільнено отця Іоанна Лабунського, який знову відкрив церкву святого Іллі Пророка. Проте 1944 сільського пастора знову заарештовують і поміщують до ГУЛАГ СССР.
↑Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 313 з 562.