Президентські вибори в США 1876 року проходили 7 листопада і були одними з найсуперечливіших та найгарячіших виборів в історії США. Демократ Семюел Тілден випередив республіканця Ратерфорда Хейза за загальною кількістю голосів. Тилден набрав 184 голоси у колегії виборників, а Хейз — 165 голосів при 20 спірних голосах. У південних штатах Флорида, Луїзіана та Північна Кароліна вибори були оскаржені, оскільки кожна партія заявляла, що саме вона перемогла (крім того, один голос виборника в Орегоні був визнаний недійсним). У результаті запеклих суперечок голоси були присуджені Хейзу і він переміг з перевагою в один голос (185 проти 184).
Історики вважають, що Хейз прийшов з жителями півдня до негласної угоди. В обмін на голоси південних штатів республіканці погодилися вивести федеральні війська з Півдня, що завершило період Реконструкції. Крім цього, угода (відома як Компроміс 1877 року) призвела до витискування афроамериканців з державних органів влади внаслідок прийняття законів про «податки на вибори» (більшість афроамериканців та мексиканців не могли їх платити через бідність) і т. зв. «Дідового застереження» (неписьменні не могли голосувати за винятком випадків, якщо виборець або його предки мали право голосувати до громадянської війни, що в реальності дозволяло продовжувати голосувати білим, але виключало афроамериканців).
Хід виборів
Висування
1876 року республіканську адміністрацію президента Улісса Гранта, в минулому, під час Громадянської війни, знаменитого генерала — жителя півночі, захлиснули корупційні скандали. Були усунені від посади кілька вищих посадових осіб-республіканців. У партії вперше після Громадянської війни, яку вона виграла і, здавалося, назавжди усунула від влади південців-демократів, з'явилася перспектива програти президентські вибори.
Але республіканська адміністрація Гранта, що контролювала виборчі комісії, ввела федеральні війська з північних штатів в три південні штати, які проголосували за Тілдена: Південну Кароліну, Флориду та Луїзіану — і почала перерахунок голосів у цих штатах та штаті Орегон, що також проголосував за Тілдена. В результаті «перерахунку» у них переміг вже Хейз. Глави виборчих комісій даних штатів підписали та послали до Вашингтона по два підсумкові бюлетені (а з Флориди взагалі три): спочатку листопадовий, по якому переміг представник опозиції Тилден, а згодом інший, по якому переміг представник правлячої партії Хейз.
16 лютого1877, крім південних штатів, президент Грант у зв'язку з розпочатими хвилюваннями ввів війська вже в столицю США — Вашингтон.
Внаслідок цього конгрес США після безперервного 18-годинного засідання перевагою в один голос виборників о 4 годині ранку 2 березня1877 року визнав президентом Хейза, а палата представників3 березня 137-ма голосами проти 88 — Тілда. Країна в лютому та на початку березня деякий час перебувала на порозі відновлення Громадянської війни: Північ (республіканці) проти Півдня (демократи); стало популярним гасло «Тилден або кров».
Результати
«Перемога» Хейза на президентських виборах з перевагою в 1 голос виборників, при достатньо великих сумнівах з приводу коректності виборів та підрахунку голосів у чотирьох штатах, які віддали йому більшість, вважається найбруднішою в історії президентських виборів США.
Хейз, як і Джордж Буш-молодший2000 року, набрав менше голосів виборців, ніж його конкурент, демократ Тилден — на 254 тисячі голосів.
третього березня1877 року, наступного дня після рішення конгресу США про президентство Хейза, газета Нью-Йорк Сан вперше після вбивства Лінкольна вийшла з траурною рамкою на першій сторінці — по американській демократії.
Інавгурація Хейза пройшла біля Капітолію в оточенні федеральних військ США.
Одразу після інавгурації за Рутерфордом (Rutherford) Хейзом серед демократів закріпилося прізвисько Рутерем-шахрай (Rutherfraud).