Правителі Великої Вірменії
Сатрапи Айрарату, з 220 року до н. е. — селевкідські сатрапи Великої Вірменії.
331−321 — македонська окупація
200 рік до н. е. — селевкідське завоювання
Столиця зі 166 року до н. е. — Арташат, у 77 − 69 Тигранакерт. Титул: тагавор (цар)
- Арташес (Артаксій) I (цар 189–159, стратег (спарапет) з 200 до н. е.)
- Артавазд I (159–123 до н. е.)
- Тигран I (123 — 95 до н. е.)
- Тигран II Великий (95 − 56/55 до н. е.)
- Артавазд II (56/55 — 34 до н. е.)1
- Олександр, син Марка Антонія (34 − 33/32 до н. е.).
- Арташес II (33/32 — 20 до н. е.)1
- Тигран III (20 — 10 до н. е.)
- Тигран IV (10 — 6 до н. е.; 4 до н. е. — 1 н. е.)
- Ерато (співправителька 10 до н. е. — 10 н. е.)
- Артавазд III (6 − 4 до н. е.)1
- Артавазд (самозванець 1 − 2)1
- Аріобарзан, син Артабаза, царя Атропатени (2 − 4)
- Артавазд IV (4 − 6)
- Тигран V, онук Ірода, царя Юдеї (6 − 10)
- Вонон I, цар Парфії (10 − 15)1
- Арташес III (Зенон), син Полемона, царя Понту (18 − 34)
- Аршак I (35)
- Ород, сын Артабана III, царя Парфии (35), вперше
- Мітридат I (Мірдат), брат Фарсмана I, царя Іверії (35 — 37; 47 − 51)1
- Ород I, сын Артабана III, царя Парфии (37 − 42), влруге
- Радаміст (Храдаміст) (51 − 52)1
Столиця: Арташат, із бл. 200 — Вагаршапат, із 338 — Двін.
Царі Великої Вірменії
114 − 116 римська окупація (легат Луцій Катілій Север)
163 − 166 римська окупація
253 − 293 сасанідське завоювання
387 розділ між Іраном та Візантією
391 — візантійська анексія
Царі Східної Вірменії
428 — перська анексія