Спарапет (вірм.Սպարապետ) — древньовірменське військове звання (потім почесний титул), що позначає посаду верховного головнокомандувача військом. Виникло в II столітті до н. е.. Посада ця була спадковою в роді Маміконянів не лише при Аршакідах, а й у марзпанський період. Як головнокомандувачі усіма військовими силами країни Маміконяни користувалися особливим авторитетом і мали велику політичну вагу. З другої половини VIII століття посада спарапета стала спадковою в роді Багратуні.[1][2]
За царя Хосрова III спарапетом був Ваче Маміконян, при Тирані — син Ваче, Артавазд; при Аршаці прославився в тій же посаді знаменитий Васак, а при Папі — Мушех. Наступник Папи, Вараздат, ставленик римського імператора, бажаючи позбавити могутності князів Маміконянов, вбив Мушега та передав спарапетство Бату з роду Сахаруні, але нащадок Маміконянов, Манвел, зумів відстояти родинне право, знову захопив спарапетство, яке перейшло потім до його сина Арташира. У період марзпанства те ж саме звання продовжували носити Маміконяни в особі відомих князів Хамазасп, Вагана та Варда.[3]
