Помічна (станція)

Станція Помічна

Імені Тараса Шевченка — Помічна
Помічна — Чорноліська
Помічна — Підгородна
Колосівка — Помічна
Одеська залізниця
Знам'янська дирекція
м. Помічна

Вокзал станції Помічна
Вокзал станції Помічна
Вокзал станції Помічна
48°14′28.92″ пн. ш. 31°24′28.27″ сх. д. / 48.2413667° пн. ш. 31.4078528° сх. д. / 48.2413667; 31.4078528
Дата відкриття 1 серпня
Рік відкриття 1868 (157 років)
Попередня назва Герасимівка
Тип дільнична
Колій 21
Платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Вокзальна, 15
Відстань до Києва, км 341
Відстань до Одеси, км 273
Код станції 411901 ?
Код «Експрес-3» 2208360 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Довідкове бюро
Супутні послуги Камера схову Кафе Таксофон
Мапа
Помічна. Карта розташування: Кіровоградська область
Помічна
Помічна
Помічна на Вікісховищі

Помічна́ — дільнична вузлова залізнична станція 1-го класу Знам'янської дирекції Одеської залізниці на перетині ліній Імені Тараса Шевченка — Помічна, Помічна — Чорноліська, Помічна — Підгородна та Колосівка — Помічна. Розташована у місті Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області

На станції два парки — Бахмацький та Кіровський.

Історія

Кінцевим пунктом Південної залізниці була Одеса. Першу залізницю планувалося побудувати від Одеси до села Паркани. Другу — від Одеси до міста Ольвіополя, далі прокласти залізницю у напрямку Кременчука, Полтави та Харкова.

У 1877 році утворився роз'їзд Південно-Західної залізниці, навколо якої з'явилося 9 хат, це поселення отримало назву Герасимівка на честь першого поселенця Герасима Васьохіна. Хата його була біля колодязя, який існує понині, тоді з нього брали воду для паровозів.

Будівництво залізничної лінії Одеса — Бобринська (нині — Імені Тараса Шевченка) сприяла тому, що у 1879 році роз'їзд перетворився на маленьку залізничну станцію з чотирма коліями, яка була названа Помічною. Назва походить від села Помічна, розташованого на відстані 1 км від станції.

У зв'язку з будівництвом залізниці Одеса — Бобринська впродовж 1911—1912 років, на станції споруджено вокзал, паровозне депо, кілька житлових будинків.

У 1971 році електрифіковано дільницю Помічна — Хирівка (з 2 вересня 1980 року — Чорноліська[1])[2].

У 1972 році електрифіковано дільницю Колосівка — Помічна[3].

З 29 березня 2018 року розпочато у касах залізничного вокзалу продаж проїзних документів на автобусні рейси внутрішнього і міжнародного сполучення[4].

Туристичний потенціал Помічної

Одеська залізниця 14 жовтня 2020 року, з нагоди свят — Покрови Пресвятої Богородиці, Дня козацтва та Дня захисників та захисниць України, брала участь у фестивалі «На Покрову у Помічну». За задумом ініціаторів фестиваль демонструє туристичний потенціал Помічної, як міста залізничників. Організаторами цього заходу виступили Помічнянська міська рада та Одеська залізниця[5].

Галерея

  • Вигляд станції з боку Бахмацького перону
    Вигляд станції з боку Бахмацького перону
  • Пам'ятник-паровоз
    Пам'ятник-паровоз
  • Музей залізничної станції
    Музей залізничної станції

Примітки

  1. ↑ Загальні відомості про Богданівку. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 27 червня 2014.
  2. ↑ Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — С. 182.
  3. ↑ Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — С. 184.
  4. ↑ Відтепер на залізничному вокзалі станції Помічна працюють каси, де можна оформити квитки на автобусні маршрути внутрішнього та міжнародного сполучення. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  5. ↑ Одеські залізничники взяли участь у фестивалі «На Покрову у Помічну». Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.

Джерела

Посилання

Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.