Вихованець запорізького футболу, навчався у місцевій СДЮШОР «Металург». У 9 класі переїхав до Києва та продовжив навчання а академії Павла Яковенка. У ДЮФЛ грав за ФК «Обухів». Уклав контракт з київським «Динамо», однак у динамівській формі відіграв лише дві офіційні зустрічі у складі третьої команди. Натомість здобував досвід дорослого футболу у складі команди «Борисфен-2» з Борисполя.
Улітку 2014 року підписав трирічний контракт з дніпропетровським «Дніпром»[3]. В осінній частині чемпіонату України Польовий провів за «Дніпро» одну гру. Ще один матч він провів у кваліфікації Ліги чемпіонів проти данського «Копенгагена», через що на початку 2015 року перейшов на правах оренди у «Волинь»[4], за яку виступав до кінця сезону 2015/16, після чого повернувся в «Дніпро».
Влітку 2017 року разом з багатьма гравцями та персоналом «Дніпра» перейшов до новоствореного клубу «Дніпро-1», що заявився до Другої ліги. З командою за два роки вийшов до вищого дивізіону, де у сезоні 2019/20 досвідчений захисник зіграв за дніпрян 18 матчів в УПЛ (1 гол, 1 асист). Цікавим став той факт, що в заключному турі Володимир Польовий провів ювілейний 300-й матч в Прем’єр-лізі і став 32-м футболістом в історії чемпіонатів України, якому підкорився цей рубіж[5].
У вересні 2020 року Польовий повернувся до рідного міста і став гравцем друголігового «Металурга»[6].
Виступи за збірні
Протягом 2000—2002 залучався до складу юніорських збірних команд України U-16 та U-17, в офіційних іграх за які провів загалом 5 матчів.
