Повіти (ест.maakonnad) — адміністративна територіальна одиниця Естонії. Територія Естонії складається з 15 повітів, 13 з яких знаходиться материку, а два повіти, що залишилися — Гіюма і Сааремаа знаходяться на однойменних островах. Місцеве самоврядування кожного повіту очолюється губернатором, який представляє національний уряд на регіональному рівні. Губернатори призначаються національним урядом строком на п'ять років.[1]
Число і назви повітів не були порушені, але їхні кордони були змінені в результаті адміністративної реформи на муніципальних виборах, які пройшли 15 жовтня 2017 року, в результаті чого число муніципалітетів входять в повіти скоротилося з 213 до 79.[2]
З моменту окупації Естонії Радянським союзом і до 1945 року в республіці зберігався колишній адміністративний поділ на повіти, муніципалітети і волості, що зберігся ще з 1918 року.[5]
У вересні1950 року розподіл на колишню систему адміністративно-територіального поділу було скасовано. Замість повітів, муніципалітетів і волостей було утворено 39 районів.[6]
У 1952 році було прийнято рішення про утворення на території Естонії областей. Спочатку були створені дві області — Талліннська і Тартуська, а потім, з частин раніше утворених областей була створена третя — Пярнуська. В результаті Пярнуська область складалася з 14 південно-західних районів, Тартуська — з 13 східних, а Талліннська — з 12 північних. Проіснувал такий поділ до весни 1953 року.[7]
З 1955 по 1965 рік йшов практично безперервний процес коригування територіального поділу регіону. На кінець 1961 року на території Естонії існувало вже 6 міст республіканського підпорядкування і 21 район.[8]
До 1965 року остаточно сформувалося адміністративний поділ Естонії на 15 районів. Такий поділ зберігався і в сучасній Естонії до 2017 року, за винятком того, що райони стали зватися повітами, і деякі назви районів були перейменовані.