Переяславська 3-тя сотня

Третя Переяславська сотня
Основні дані
Полк: Переяславський
Утворена: 1648, відновлена у 1755
Ліквідована: 1672, вдруге розформована у 1782
Населені пункти
Центр: Переяслав
Кількість сіл: Пристроми, Борщів, Строкова, Студеники, Леляки, Козлів, Велика Каратуль, Вовчків, Гланишів, Чирське.
Кількість хуторів: 4 [1]
Сотенна влада
Сотники

Третя Переяславська сотня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку у добу Гетьманщини.

Історія

Сформувалася влітку 1648 року як військовий підрозділ Переяславського полку. Юридично закріплена у ньому в кількості 226 козаків Зборівським реєстром 16 жовтня 1649 року. Протягом 1649—1672 pp. у складі Переяславського полку.

В ході адміністративної реформи Лівобережної України у 1672 року гетьман Іван Самойлович розформував третю Переяславську сотню між суміжними і сусідніми підрозділами полку.

У 1755 (за ін. даними у 1764 [2]) році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню. Протягом 1755—1782 років у Переяславському полку.

Станом на 1781 рік до третьополкової Переяславської сотні входили села Пристроми, Борщів, Строкова, Студеники, Леляки, Козлів, Велика Каратуль, Вовчків, Гланишів, Чирське. Сотенне правління перебувало в Переяславі.

Ліквідована в 1782 році, територія увійшла до Переяславського повіту Київського намісництва.

Сотенний устрій

Сотники

Писарі

  • Зенович Іван (1762—1763)
  • Нестеровський Василь (1766—1768)
  • Антипенко Кирило (1770—1782).

Осавули

  • Інін Тихон (1763)
  • Онищенко Іван (1765)
  • Тимофеев Гнат (1767—1782).

Хорунжі

  • Бобровник Іван (1769—1774)
  • Арабський Андрій (1774—1782).

Сотенні отамани

  • Тихонов Пантелеймон (1757—1764)
  • Сибілевич Леонтій (1762—1767)
  • Гоярин Іван Матвійович (1769—1782).

Статистичний опис третьої Переяславської сотні

За описом Київського намісництва 1781 року наявні такі дані про кількість сіл та населення третьої Переяславської сотні напередодні ліквідації[3]:

Села, селища, хутори
Третьої Переяславської сотні
[4] 		Дворян і шляхетства
 Різночинців
 Духовенства
 Церковників
 Греків
 Хат Всього
козаків виборних козаків підпомічників міщан посполитих коронних, в тому числі рангових посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків хат за останньою
1764 року ревізії душ
село Пристроми 2 1 1 1 — 43 34 — — 32 109 —
село Борщів — — 1 — — 6 27 — — 6 39 —
село Строкова 1 3 1 1 — 41 39 — — 29 109 —
село Студеники 4 3 1 1 — 66 27 — — 64 157 —
селище Леляки — 1 — — — 45 40 — — 19 104 —
село Козлів — — 1 1 — 119 71 — — 34 224 —
село Велика Каратуль 3 3 1 1 — 110 43 — — 39 202 —
село Вовчків — — 1 1 — 11 9 — 33 9 62 —
селище Гланишів — 2 — — — 16 23 — 1 15 55 —
селище Чирське — — — — — — — — — 9 9 —
хутір Дубова Шия — — — — — — — — — 3 3 —
хутір полковника Іваненка — — — — — — — — — 3 3 —
хутір капітана Василевського з братом — — — — — — — — — 19 19 —
хутір спадкоємців бунчукового товариша Іваненка — — — — — — — — — 1 1 —
Всього у сотні третьополковій 11 14 7 6 — 457 313 — 34 292 1096 2360

Примітки

  1. ↑ За описом Київського намісництва на 1781 р.
  2. ↑ Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.
  3. ↑ Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 101
  4. ↑ на 1781 рік

Література

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 187-188.
  • Кривошея В.В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — Київ : Стилос, 2005. — С. 143-144.


Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.