Пауль Циннер
Пауль Циннер (нім. Paul Czinner; 30 травня 1890, Будапешт — 22 червня 1972, Лондон) — австрійський і британський режисер і продюсер єврейського походження. БіографіяПауль Циннер народився в Будапешті, Австро-Угорщина. Вивчав літературу і філософію у Віденському університеті. Деякий час займався журналістикою. З 1919 року ставить фільми в Австрії і Німеччині. Його найзначніший фільм німого періоду, «Ню» (1924), кінодрама в стилі «камершпіле», в якій, як і в більшості наступних фільмів, грала його дружина — актриса Елізабет Бергнер. Після приходу до влади в Німеччині нацистів Пауль Циннер з Елізабет Бергнер емігрували до Відня, потім до Лондона, де Циннер поставив «Катерину Велику» (1934), «Не уникай мене» (1935), «Як вам це сподобається» (1936) за Шекспіром і «Вкрадене життя» (1939). У 1940 році пара емігрувала до США, де Циннер працював на Бродвеї. Після закінчення Другої світової війни Циннер з дружиною повернувся до Англії, де продовжував успішно працювати, знімаючи музичні фільми. Починаючи з 1955 року Циннер розробив систему одночасного знімання декількома камерами театральних вистав, переважно балетних і оперних спектаклів. Найкращі з них «Дон Жуан» (1955), «Великий балет» (1957), «Кавалер троянд» (1962) і «Ромео і Джульєтта» (1966). Пауль Циннер помер 22 червня 1972 року у Лондоні у віці 82 років. Фільмографія
Посилання
Information related to Пауль Циннер |