З 1998 року Офіційний вісник доступний в Інтернеті через сервіс EUR-Lex. 1 липня 2013 року опубліковані випуски Офіційноговіснику почали мати юридичну силу лише в електронній формі відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) № 216/2013.[3] З цієї дати друкована версія втратила юридичну силу.[4] Кожен випуск публікується як набір документів у форматі PDF/A (по одному на кожну офіційну мову) плюс один XML- документ, що забезпечує загальну узгодженість через хеші та кваліфікований електронний підпис (різновид цифрового підпису, визначений у європейському законодавстві), розширений довіреною позначка часу.[5]
1 жовтня 2023 року Офіційний вісник перейшов на поактну публікацію. У цьому новому режимі Офіційний вісник більше не є зіставленням актів зі змістом. Натомість кожен акт публікується окремо як автентичний Офіційний вісник у форматі PDF.[6]
Публікації
Офіційний вісник складається з трьох частин, «L» та «C», і додатка «S» для оголошень про конкурси щодо постачання:[7]
частина «S» (= Додаток) містить запрошення до участі в тендері на державні контракти разом з іншими повідомленнями, виданими Європейським фондом розвитку та іншими агентствами.
Електронний розділ частини «C» — «OJ C E», документи цього розділу друкуються тільки в електронному вигляді.