Отрешко-Арський Микола

Микола Отрешко-Арський
 Полковник
Загальна інформація
Народження20 лютого 1900(1900-02-20)
Запоріжжя, Російська імперія
Смерть29 липня 1986(1986-07-29) (86 років)
Чикаго, США США
ПохованняЦвинтар святого Андрія
Громадянство УНР
 Українська держава (1941)
Військова служба
Приналежність УНР
 Українська держава (1941)
Вид ЗС Армія УНР
 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»
Війни / битви

Перша світова війна
Перші визвольні змагання
Радянсько-українська війна

Друга світова війна

Командування
Голова Управи Спілки бувших вояків-українців у США
1970 — 1980
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Орден «Залізний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Микола Отрешко-Арський (20 лютого 1900, м. Запоріжжя, Російська імперія — 29 липня 1986, Чикаго, США) — український військовий та громадський діяч, полковник Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, голова Управи Спілки колишніх вояків-українців у США (1970–1980), голова Братства Залізних, член Товариства Подолян при українській вільній академії наук у США[1]. Лицар Залізного хреста УНР[2] та Воєнного хреста[3] УНР.

Життєпис

Микола Отрешко-Арський народився 20 лютого 1900 року у м. Запоріжжя. 1918 року навчався у технічній школі в Кам'янці-Подільському. 4 листопада 1918 року добровольцем вступив до 60-го пішого дієвого полку імені Я. Кармелюка військ Директорії. У лютому 1919 року був поранений. Потім служив у Лубенському кінному полку однорічником[4], з вересня 1919 — юнак Житомирської юнацької школи[5]. Микола Отрешко-Арський закінчив у 1919 році Спільну Юнацьку школу Армії УНР в званні хорунжого[6][7][8].

Після закінчення Спільної Юнацької школи — хорунжий 1-го кінного полку Чорних запорожців Петра Дяченка Армії УНР[9].

Микола Отрешко-Арський служив у 1-й сотні 1-го кінного полку ім. Максима Залізняка, 3-й Залізній дивізії Армії УНР. Брав участь Першому Зимовому поході Армії УНР.

Під час німецько-радянської війни Микола Отрешко-Арський співпрацював з абвером, мав агентурний псевдонім «Мартинов», очолюючи розвідувально-резидентурську область «С» Зондерштабу «Р» із центром у Чернігові. Агенти Отрешко-Арського діяли в північних районах України, на півдні Білорусі та в Орловській області Росії. Основне завдання діяльності полягала у боротьбі з радянською агентурою та підпіллям.

У 1943—1944 роках служив у 14-й гренадерській дивізії Ваффен СС «Галичина».

З 1950 року на еміграції у США[10]. Був активним українським громадським діячем, фінансово допомагав багатьом українським виданням, автор спогадів про Житомирську та Спільну юнацькі школи у нью-йоркському часописі «Тризуб».

У 1970—1980 роки був головою Управи Спілки колишніх вояків-українців у США.

Микола Отрешко-Арський помер 29 липня 1986 році в Чикаго, США. Похований на Цвинтар святого Андрія у Баунд-Бруці.

Доробок

  • Отрешко-Арський М. «Воєнні школи Дієвої армії УНР» // Тризуб. — 1973. — Ч. 71. — С. 9—18.
  • Отрешко-Арський М. «Спогад про Спільну військову школу» // Тризуб. — Нью-Йорк. — Ч. 1966.   Ч. 40. — С. 11—14.
  • Отрешко-Арський М. «Мої спомини про Спільну юнацьку школу Армії УНР» // Тризуб. — ч. 571. — Париж, 1937.

Примітки

  1. ↑ Товариство Подолян при українській вільній академії наук у США (кінця 1960-х - початку 1970-х рр.)
  2. ↑ Отрешко-Арський Микола
  3. ↑ Наша історія: невідомий запорізький генерал армії УНР[недоступне посилання]
  4. ↑ Удовиченко О. Третя Залізна Дивізія: Матеріяли до історії Війська Української Нарподньої Республіки. Рік 1919. — Нью-Йорк : Червона Калина, 1971. — С. 243
.
  5. ↑ Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 Житомирська юнацька школа (Спільна військова школа)
  6. ↑ Журнал зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр.
  7. ↑ Стецюк В. Повсякденне життя юнаків Кам'янець-Подільської спільної юнацької школи (1919-1920 рр.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  8. ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  9. ↑ Дяченко П. Г. Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР. — Київ : Стікс, 2010. — С. 201, 261,387, 424
. — ISBN 978-966-2401-00-4.
  10. ↑ Нові іміґранти [Архівовано 2016-07-10 у Wayback Machine.] // Свобода. — ч. 32. — 1950. — 9 лютого. — С. 6.

Джерела