Онікс/Яхонт
Ракета П-800 на «Армія 2018»
Тип	Крилата ракета Крилата ракета повітряного базування Крилата ракета підводного базування[en] Протикорабельна ракета Ракета «поверхня — поверхня» Ударна ракета
Походження	СССР / Росія
Історія використання
На озброєнні	2002–нині[1]
Оператори	Див. користувачі
Війни	Громадянська війна в Сирії російське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розробник	Єфремов Герберт Олександрович
Виробник	АТ «ВПК «НВО машинобудування»[ru]
Вартість одиниці	$1,25 мільйона[2]
Виготовлення	1987–нині
Характеристики
Вага	3000 кг
Довжина	8,9 м
Діаметр	0,7 м
Боєголовка	300 кг напівбронебійний в російській версії, термоядерна; 200 кг напівбронебійний в експортній версії[3]
Механізм детонації	підривач зі затримкою
Двигун	Прямоточний повітряно-реактивний двигун 4 тони тяги
Розмах крил	1,7 м
Паливо	авіагас
Операційна дальність	600 км (версія Онікс для Росії) 800 км (версія Онікс-М для Росії) 120-300 км в залежності від висоти (експортна версія Яхонт)
Практична межа	14 000 м
Висота польоту	10 м або вище
Швидкість	2.6 Маха (3180 км/г / 884 м/с)
Система наведення	інерційна навігація на марші, активна радіолокація-пасивна радіолокація головка самонаведення
Точність	1,5 м[4]
Пускова платформа	берегове встановлення, військовий корабель, Літальний апарат з нерухомим крилом
Онікс (протикорабельна ракета) у Вікісховищі

П-800 «Онікс» (Індекс УРАВ ВМФ — 3М55, експортне найменування — «Яхонт», за класифікацією МО США і НАТО — SS-N-26 Strobile) — радянська/російська надзвукова універсальна протикорабельна ракета середнього радіуса дії, призначена для боротьби з надводними військово-морськими угрупованнями та одиночними кораблями в умовах сильної вогневої та радіоелектронної протидії. Крім того, може застосовуватись і проти наземних цілей, при цьому дальність ураження цілі може бути збільшена.^[5]

Розробку оперативно-тактичного протикорабельного комплексу четвертого покоління розпочато наприкінці 1970-х років у ЦКБМ МОМ. На відміну від попередніх радянських ПКР, які мають відносно вузьку спеціалізацію по носіях, новий комплекс із самого початку замислювався як універсальний: його передбачалося розміщувати на підводних човнах, надводних кораблях і катерах, літаках і берегових пускових установках.

Ракети «Онікс», поряд з ракетами сімейства «Калібр» та перспективними ракетами «Циркон» у 2020-х повинні витіснити більшість типів старіших протикорабельних ракет у ВМФ Росії^[6][7][8][9]. Всі перераховані вище ракети відрізняються компактністю, взаємозамінністю та універсальністю^[10].

Ракета виконана за нормальною аеродинамічною схемою. Стартовий ракетний двигун твердого палива (РДТТ) розміщений в камері згоряння прямоточного повітряно-реактивного двигуна (ПВРД), при закінченні роботи стартового ступеня відокремлюється потоком повітря, що набігає^[11].

• Довжина ракети:
  • Корабельний варіант — 8 м^[11] (8,6^[12])
  • Авіаційний варіант — 6,1 м^[11]
• Діаметр ракети: 0,67 м^[12]
• Розмах крила: 1,7 м^[11]
• Довжина ТПС: 8,9 м^[13]
• Діаметр ТПС: 0,72 м^[13]
• Маса ракети:
  • Стартова — 3000 кг^[13]
  • ЗТПС — 3900 кг^[13]
• Максимальна швидкість: 884 м/с (М = 2,6, або 3182 км/год на висоті)
• Швидкість біля поверхні: М = 2 (2448 км/год)
• Двигун:
  • Стартовий — твердопаливний стартово-розгінний ступінь
  • Маршовий — ПВРД, маса 200 кг, тяга 4 т
    • Паливо — гас Т-6^[13]
• Дальність: П-800 «Онікс» до 600 км.^[14][15]

Від 120 до 300 км залежно від висоти (експортна версія «Яхонт»)^[16]

• Висота польоту:
  • На маршовій ділянці — до 14 000 м^[13][17]
  • На кінцевій ділянці — 10-15 м^[13]
• Система управління:
  • На маршовій ділянці — інерційна + радіовисотомір.
  • На кінцевій ділянці — всепогодна моноімпульсна активно-пасивна РЛГСН, з ППРЧ^[18]
    • Дальність виявлення цілі (в активному режимі) — не менше 50 км^[18]
    • Максимальний кут пошуку цілі — ± 45 °^[18]
    • Перешкодозахищеність ГСН: розробником заявляється як висока, у тому числі від активних перешкод, що уводять, дипольних хмар та ін.^[18]
    • Час готовності до роботи з моменту включення: трохи більш ніж 2 хв^[18]
    • Струм по ланцюгу 27 В: не більше 38 А^[18]
    • Маса РЛГСН — 85 кг^[18]
    • Умови роботи ГСН:
      • Хвилювання моря — до 7 балів^[18]
• Маса БЧ: 200 кг^[13] (КР «Яхонт»), 300 кг (КР «Онікс»)

• загоризонтна дальність стрільби;
• повна автономність бойового застосування («вистрілив-забув»);
• набір гнучких («низька», «висока-низька») траєкторій;^[19]
• високі надзвукові швидкості на всіх ділянках польоту;
• повна уніфікація для широкої номенклатури носіїв (надводних кораблів усіх основних класів, підводних човнів та наземних пускових установок).
• ефективне застосування в умовах радіоелектронної протидії^[20].

Ракета «Онікс» жодного разу не застосовувалася в бойових умовах проти кораблів супротивника, думки про її реальну ефективність відрізняються, але виходячи з досвіду ВМФ висока надзвукова швидкість і велика маса ускладнюють ураження цих ракет зенітними ракетами супротивника.

У російській військово-промисловій корпорації «НВО машинобудування» було проведено модернізацію крилатої ракети морського базування «Онікс-М» з максимальною дальністю стрільби до 800 км^[21].

«Онікси» спочатку планувалися як універсальний комплекс для розміщення на літаках, надводних та підводних кораблях та берегових установках^[22].

Росія — П-800 «Онікс»

Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон».

• Малий ракетний корабель проєкту 1234.7 — «Накат» КСФ ВМФ РФ (списаний).
• Малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М» — три МРК у складі Каспійської флотилії, чотири у складі Чорноморського флоту, два у складі Балтійського флоту.
• МПЛАТКР проєкту 885 «Ясень» / 885М «Ясень-М» — АПЛ «Северодвинськ» (885) та АПЛ «Казань» (885М) в строю, АПЛ «Новосибірськ» та АПЛ «Красноярськ» проєкту 885М спущені на воду до складу флоту, закладені та будуються ще п'ять човнів цього проєкту.
• ПЛАРК проєкту 949А Антей — у перспективі.
• Корвети проєкту 20385 — 2, Тихоокеанський флот.
• Фрегати проєкту 22350 — 2 у строю, 10 фрегатів у перспективі.
• Важкий атомний ракетний крейсер «Адмірал Нахімов». У ході ремонту замість раніше встановлених ПКР П-700 «Граніт» встановлено ПКР П-800 «Онікс». Спуск на воду заплановано на 2022^[23]. За непідтвердженими даними аналогічна модернізація чекає атомний ракетний крейсер Петро Великий.

В'єтнам — «Яхонт»

• Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон» — два комплекси поставлені в червні 2010^[12].

Сирія — «Яхонт»

• Рухомий береговий ракетний комплекс «Бастіон» — два комплекси поставлені в кінці 2011.

Індія — «BrahMos» (варіант ракети «Онікс», розроблений спільно з міністерством оборони Індії)

• Есмінець проєкту 61МЕ — «Раджпут» — 2×2 ПУ БраМос
• Фрегати типу «Тальвар» — 1×8 ПУ БраМос
• Фрегати типу «Шивалік» — 1×8 ПУ БраМос
• Ескадрені міноносці типу «Калькутта» — 4×4 ПУ БраМос
• БраМос-А: на Су-30МКІ (до трьох ракет) і Ту-142 (до шести)
• БПРК із ракетами «БраМос».

Індонезія — «Яхонт», постачання у першій половині 2010 р., кількість невідома

• Фрегати типу «Ван Спейк».
• Фрегат «Освалд Сиахаан»^[en][24]

15 листопада 2016 року в ході завдання ударів по об'єктах в Сирії був проведений пуск ракет «Онікс» рухомого берегового ракетного комплексу «Бастіон-П» по цілях на суші^[25][26].

30 квітня 2022 року з території Криму береговим ракетним комплексом «Бастіон-П» був обстріляний аеропорт Одеси^[27][28]. 9 травня 2022 року чотирма ракетами «Онікс» з території Криму обстріляний об'єкт у місті Арциз Одеської області^[29]; Міноборони РФ заявило, що ціллю атаки були вертольоти на наступальному аеродромі ЗСУ^[30].

14 червня 2022 року над Одеською областю було збито дві ракети «Онікс», запущені з берегового ракетного комплексу Криму.^[31][32]

20 червня 2022 року чотири ракети Х-31А з ворожого винищувача та одна ракета типу «Онікс» з берегового ракетного комплексу були спрямовані на Очаків та влучили в сільськогосподарські угіддя у передмісті. Потерпілих немає^[33].

2 липня 2022 року російські військові відстріляли по Миколаєву одразу 10 крилатих надзвукових ракет П-800 «Оникс» з берегових протикорабельних комплексів «Бастион», розміщених на тимчасово окупованій частині Херсонщині. Ракети ворога влучили по об'єктах портової інфраструктури та промисловій зоні, частина упала на сільськогосподарські угіддя поблизу Миколаєва^[34].

До цього моменту росіяни використовували свої берегові протикорабельні комплекси «Бастион» для ударів по об'єктах на території Одеської області, зокрема — для ураження портової інфраструктури. На цей час по Одещині було випущено близько 40 ракет типу П-800, але значущого ефекту досягнуто не було через невисоку точність стрільби «Оніксів»^[34].

Окрім ракет П-800 «Онікс» російські військові неодноразово застосовували й протикорабельні ракети Х-35 з відповідного берегового ракетного комплексу «Бал» для знищення інфраструктури зберігання та експорту аграрної продукції з України^[35].

25 вересня 2023 року уночі під час повітряної тривоги, росіяни випустили дві ракети "Онікс" на Одещину, якими пошкодили порт в Одесі, готель, зерносховища, інші будинки та склади. Постраждала 1 особа.^[36]

• Хезболла – 12 ракет^[37] з різноманітними пусковими платформами.^[38]
•  Індонезія – 4 установки вертикального пуску.
•  Росія — близько 400 одиниць, з темпом виробництва до 10 одиниць/місяць (на кінець квітня 2024)^[39].
•  Сирія – 4 комплекси «Бастіон» доставлені у 2011, 72 ракети.^[40]
•  В'єтнам – не менше двох комплексів «Бастіон-П» зі щонайменше 40 ракетами.^[41]

• РАКЕТНЫЕ КОМПЛЕКСЫ С ПКР «ЯХОНТ» (рос.). Оф. сайт ВПК «НПО машиностроения». Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 30 березня 2010.
• Противокорабельная ракета "Яхонт" ("Оникс") (рос.). Информационная система «Ракетная техника» БГТУ. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 30 березня 2010.
• «Яхонт» та його «Бастіон». Комерсант. 28.08.2010 Архівна копія на сайті Wayback Machine.
• Анатолій Сердюков просить відокремлювати мух від ракет. Комерсант. 18.09.2010 Архівна копія на сайті Wayback Machine.
• Комплекс П-800 / 3К55 Онікс / Яхонт — SS-N-26 STROBILE Архівна копія на сайті Wayback Machine.