|
Олев Ескола
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ескола. Ескола Олев Вольдемарович (ест. Olev Eskola), 18 листопада 1914 — 4 квітня 1990) — естонський і радянський актор. Заслужений артист Естонської РСР (1957).
Народився 18 листопада 1914 р. Працював у театрі «Естонія» (1931—1935, 1944—1949). З 1949 р. — актор Талліннського драматичного театру ім. Кінгісеппа.
Помер 4 квітня 1990 року.
Фільмографія
З 1955 р. знімався у кіно (фільми:
- «Яхти в морі» (1955)
- «На задвірках» (1955)
- «Капітан першого рангу» (1958, граф Леопольд Еверлінг)
- «Непрохані гості» (1959)
- «Генерали і маргаритки» (1963, Шнорке)
- «Новий нечистий з пекла» (1964, констебель)
- «Їм було вісімнадцять» (1965)
- «По тонкому льоду» (1966, штурмбанфюрер Земельбауер)
- «Що трапилося з Андресом Лапетеусом?» (1966)
- «Золото» (1969, німецький полковник)
- «Він був не один» (1969, «Адмірал»)
- «Повернення скрипки» (1970, Гофман)
- «Море у вогні» (1970, епізод)
- «Ризик» (1970, Ганс Зеллер, оберштурмбанфюрер, шеф гестапо)
- «Доля резидента» (1970, розвідник під дипломатичним прикриттям, Фрідріх Клотц )
- «Тут проходить кордон» (1971, шеф іноземної розвідки)
- «Полонез Огінського» (1971, Кунц)
- «Я, слідчий…» (1971, Астаф'єв, капітан судна, начальник штурмана Корецького)
- «Звільнення» (1972, мінісеріал; Артур фон Крістман)
- «Земля, до запитання» (1972, консул Дрегер)
- «Месник з Гянджабасара» (1974, Мюллер)
- «Школа пана Мауруса» («Indrek») (1975, Мійлінимм (дублював Артем Карапетян)
- «Викрадення „Савойї“» (1979, Роггерс)
- «Контрольна смуга» (1980, Крамер)
- «На межі століть» (1981, Гетлінг)
- «Постріл у лісі» (1983, Чукурс)
- «Ворота в небо» (1983)
- «Зграя» (1985)
- «Чичерін» (1986, дипломат Ліверн) та ін.
Грав в українських кінокартинах:
Література
- Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.512.
Джерела
|
|
