PROFILPELAJAR.COM

*Новий нечистий з пекла*
Новий нечистий з пекла;
ест. Põrgupõhja uus Vanapagan
Жанр	драма
Режисер	Григорій Кроманов; Юрі Мюйр
Сценарист	Геннадій Каледа; Юрі Мюйр
На основі	Põrgupõhja uus Vanapagand
У головних ; ролях	Ельмар Салулахт; Антс Ескола; Астрид Лепа
Оператор	Юрі Гаршнек
Композитор	Тамберг, Эйно Мартинович,
Художник	Рейн Раамат
Кінокомпанія	«Талліннфільм»
Тривалість	94 хв.
Мова	естонська мова
Країна	СРСР
Рік	1964
IMDb	ID 0339544

«Новий нечистий з пекла» — радянський художній фільм 1964 року, знятий на студії «Талліннфільм», режисером Григорієм Кромановим. За романом класика естонської літератури Антона Таммсааре «Новий Нечистий із Самого Пекла».

Сюжет

Якось Нечистий зазвичай з'явився до святого Петра за черговою партією душ, однак, душ йому не дали. Виявляється, на небесах виник сумнів: чи створена взагалі людина таким чином, що вона в змозі знайти блаженство? Якщо ні, то за яким правом її посилають після смерті в пекло? Для вирішення цього питання Нечистому потрібно прожити на землі людиною — і якщо він зможе знайти блаженство, то значить це можливо, і все залишається як і раніше, а якщо ні — якщо як людина він після смерті потрапить в пекло, то рід людський як є буде знищений, а душі зберуть воєдино — з раю і пекла — і відправлять туди, звідки вони з'явилися.

Нечистий зі святим Петром довго вирішують у вигляді кого Нечистому відправитися на землю: купця, промисловця, робітника, чиновника, вченого, художника або духовної особи — але вирішують, що в цих іпостасях врятувати душу неймовірно важко. Варіант стати рибалкою Петро не радить — зі свого досвіду. У підсумку вирішують, що найпростіше досягти блаженства може селянин. Ну якщо набридне і буде важко — то Нечистий з селянина виб'ється в люди, Петро думає, що це просто на землі… Нечистий готовий відправитися на землю, але бере з собою і свою стару.

Так в лісовій глушині, в самотній садибі Саме Пекло в стороні від людей і доріг з'являється естонський селянин Юрка — людина величезної сили і незвичайної працьовитості. Він бере у куркуля Антса коня з возом, порося і корову, і працює на його полі, щоб віддати борг. Незабаром Юрка зустрічає дівчину Юулу, і у них народжуються діти. Життя текло повільно. Юрка викорчовував пні, повитягував валуни, що вросли в землю, осушив болота під нові ріллі та покоси. Але, як не старався, Юрка не міг розплатитися з боргами — поки виплачував старі, набігали нові. Багаторічна праця не приносила щастя. І різні біди випадали на селянина: старшому синові молотаркою відірвало руку, зганьблена молодим Антсом гине дочка Юрки. І зауважує Юрка, що багато чого в житті йде не так, а вже підходить старість. І коли Антс за борги проганяє його з землі, яку Юрка все життя обробляв, Юрка спалює його садибу…