PROFILPELAJAR.COM

Петро Павлович Овчаренко
Петро Павлович Овчаренко
2-й Міністр соціального захисту населення України
	28 серпня 1996 — 29 липня 1997
Попередник	Аркадій Єршов
Наступник	Микола Білоблоцький (як Віце-прем'єр-міністр України з питань соціальної політики/Міністр праці та соціальної політики України)
Народився	14 липня 1948 (76 років); Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Відомий як	тесляр, політик
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Alma mater	Київський інститут політології та соціального управління і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Нагороди	Заслужений працівник соціальної сфери України

Овчаренко Петро Павлович
Овчаренко Петро Павлович
Народився	14 липня 1948 (76 років); Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	тесляр, політик
Alma mater	Київський інститут політології та соціального управління і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Посада	народний депутат України
Нагороди	;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Овчаренко.

Овчаренко Петро Павлович; радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Народився 14 липня 1948 (місто Дніпропетровськ); українець; батько Павло Кирилович (1918—1998) — металург; мати Олександра Іванівна (1917) — пенс.; дружина Людмила Петрівна (1947) — інженер-технолог; дочка Олена (1971) — вчитель. географії; дочка Юля (1971) — лікар-педіатр.

З життєпису

Освіта: Дніпропетровський державний університет, економічний факультет (1971—1976), економіст; Вища партійна школа при ЦК КПУ (1980—1981).

Народний депутат України 2-го склик. з 07.1994 (1-й тур) до 04.1998, Амур-Нижньодніпровський виб. окр. № 73, Дніпроп. обл., висун. виборцями. Член Комітету з питань соціальної політики та праці.

1966—1967 — слюсар-складальник радіоапаратури Дніпропетровського радіозаводу.
1967—1969 — служба в армії, Група радіаційних військ в Німеччині.
1969—1971 — регулювальник радіоапаратури Дніпропетровського радіозаводу.
1971—1976 — тесляр, начальник відділу ШРБУ «Облшляхбуд».
1976—1991 — заступник голови райвиконкому Амур-Нижньодніпровської райради народних депутатів міста Дніпропетровська; перший секретар Амур-Нижньодніпровського райкому КПУ міста Дніпропетровська; голова Амур-Нижньодніпровської райради народних депутатів міста Дніпропетровська.
01.-08.1991 — завідувач відділу організаційно-партійної роботи Дніпропетровського обкому КПУ.
Листопад 1991-березень 1996 — начальник управління соціального захисту населення Дніпропетровського облвиконкому Дніпропетровської облдержадміністрації.
28 серпня 1996-29 липня 1997 — Міністр соціального захисту населення України.
Липень 1998-липень 2001 — перший заступник Міністра, липень 2001-серпень 2003 — Державний секретар Міністерства праці та соціальної політики України.
Серпень 2003-січень 2005 — заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації.

Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (11.1997-12.1999); член Державної комісії з питань реформування, розвитку Збройних сил України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з 03.2003).

Державний службовець 1-го рангу (02.1999).

Орден «За заслуги» III ступеня (07.1999). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2000). Заслужений працівник соціальної сфери України (02.2003).

Захоплення: домашнє господарство, історична література, проблеми економіки і політології.