PROFILPELAJAR.COM

Новогрудське воєводство
Palatinatus Novogrodensis ; Województwo nowogródzkie
Герб Новогрудського воєводства	Прапор
столиця	Новогрудок
Найбільше місто	Новогрудок, Вовковиськ,; Слуцьк, Несвіж, Слонім
Країна	Велике князівство Литовське
Офіційна мова	білоруська,; польська
Населення
- повне	409 458 (у 1790 р.)
- густота	(4-те місце)
- повна	36 920 (до 1795);; км²
- широта	53°36′20″ п. ш.
- довгота	25°49′35″ сх. д.
Висота
- максимальна	; (324)
Дата заснування	1507
Дата ліквідації	1795
- раніше відомий як	Новогрудське намісництво
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Новогрудське воєводство

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новогрудське воєводство.

Новогру́дське воєводство (лат. Palatinatus Novogrodensis, пол. Województwo nowogródzkie) — адміністративно-територіальна одиниця в складі Великого князівства Литовського в 1507-1795 роках (від 1569 року в складі Речі Посполитої як провінція); створене у 1507 р. з частини Троцького воєводства^[3]. Центр — місто Новогрудок.

Історія

Це воєводство було утворене в 1507 році на місці Новогрудського намісництва. Під час адміністративно-територіальної реформи 1565—1566 років у воєводстві були утворені три повіти —

Новогрудський (25 870 км²),
Вовковиський (4810 км²) та
Слонімський (6240 км²)^[4].

У Новогрудський повіт як окрема адміністративна одиниця входило Слуцьке князівство, перетворене в 1791 році в Случерецький повіт, який увійшов у 1793 р. в Мінську губернію Російської імперії. У Новогрудському воєводстві був утворений Столовичський повіт, а Вовковиський повіт відійшов до Гродненського воєводства.

Наприкінці XVI століття Новогрудська земля отримала до герба зображення Архангела Михаїла: На кольоровому малюнку з привілею 1595 року Архангел Михаїл одягнений в чорне, поле герба червоне^[5].

Воєводство межувало з Берестейським воєводством на півдні, Троцьким на північному заході, Віленським на півночі та Мінським на сході. Воєводство посилало шість депутатів на Сейм Речі Посполитої. Воєводство мало сенаторів: воєвода і каштелян. Сеймики повітові обирали двох депутатів до Сейму та двох депутатів до Трибуналу Великого князівства Литовського. У ньому були три повітові старости: в Новогрудку (належало воєводі), Слонімі й Вовковиську. Економія Новогрудка й Слоніма належала великому князеві Литовському.

У 1793 р. під час другого поділу Речі Посполитої більша частина воєводства була приєднана до Російської імперії. Остаточно воєводство було приєднано до Росії після третього поділу Речі Посполитої в 1795 році, його територія увійшла в Слонімську губернію.

Воєводи

*Новогрудське воєводство* на мапі I Речі Посполитої (1569—1795), польською

Примітки

↑ Tabela: Summaryusz Generalny wszelkich dochodów Rzeczypospolitey tak w Koronie iako i w Litwie z kalkulacyą mil kwadratowych, tak со do dymów, podatków, iako i ludzi, w: Dziennik rządowo-ekonomiczno handlowy. Zaymuiący różne Wiadomości, Rządowe, Handlowe, Ekonomiczne, Fabryczne, Kontraktowe na Dobra, Summy, i Produkta. Zajmujący 3 miesiące kwiecień may czerwiec 1790. R.5. T. II. Warszawa 1790.(пол.)
↑ Гайба М. Новагародскае ваяводства // ВКЛ. Энцыкл. Т. 2. — Менск, 2005. С. 359.(біл.)
↑ Stanisław Kutrzeba: Historia ustroju Polski w zarysie, Tom drugi: Litwa. Lwów i Warszawa: 1921, s. 88.(пол.)
↑ Walery Bubień, Sejmik nowogródzki, słuczorzeski i stwołowicki w czasach panowania Stanisława Augusta Poniatowskiego 1764—1795, Kraków 2007, s. 11.(пол.)
↑ Цітоу А., «Герб i пячаткі Новагродка» // Наваградскія чытанні. Выпуск IV. С. 32. — Мн.,1996.(біл.)