Олехно Мишка-Холоневський, дружина — Анна Козинська
Миколай, дружина — Олександра Ободенська
Самійло (Самуель), згаданий в 1674 р.
Томаш, дружина — Анастасія Острогонська, донька Самуеля Острогонського і Анни Рудакевич
Іван (Ян), дружина — Констанція Щеньовська гербу Кушаба, донька Яна Щеньовського і Маріанни Козинської
Адам Алоїз (бл.1710†1772 чи 1774) — буський каштелян, дружина — Саломея Контська гербу Брохвич, донька Марціна Контського і Барбари Уршули де Бойєн (de Boyen, von Boien)
Ігнацій (бл.1740†1823) — у 1765 році набув від Потоцьких Коломийське староство,[1] королівський камергер (1766), староста щуровецький (з 1771), граф (30.03.1798), дружина — Маріанна Юзефа Гриневецька гербу Пшегоня, донька люблінського воєводи Каєтана Гриневецького і Катажини Стемпковської
Станіслав
Владислав — граф, 28 січня 1842 отримав підтвердження графського титулу в Російській імперії, безпотомний
Ян (†1855) — граф, 28 січня 1842 отримав підтвердження графського титулу в Російській імперії, маршалок шляхти володимир-волинського повіту, дружина (бл.1810) — Юзефа Жищевська гербу Побуг (бл.1790†1855), донька любачівського каштеляна Адама Жищевського і Гонорати Мишки-Холоневської
Меланія (†1857) — графиня, дружина графа Каєтана Левицького (†1869)
Гонората (01.08.1813†01.09.1869) — графиня, двічі одружена: 1-й чол.(бл.1830): Тадеуш Ян Ковнацький гербу Сліповрон (†1830), 2-й чол.(16.10.1839, Хоростків): принц Едуард Франц Людвіг Ліхтенштейнський (22.02.1809†27.06.1864)
Адам Юзеф Маврицій (†1877) — граф, дружина (24.08.1836, Горохів) — князівна Каміла Серафіна Святополк-Четвертинська (1810†1877), донька князя Юзефа Святополк-Четвертинського і графині Саломеї Мишки-Холоневської
Ян Непомуцен Францішек Ксаверій (нар.1836) — граф, 24.02.1849 отримав підтвердження свого графського титулу в Російській імперії, дружина (1862) — Марія Борх гербу Три Галки (нар.13.07.1836), донька маршалка шляхти вітебської губернії Михайла Борха і Марії Корсак, нащадків не залишили
Габріель (бл.1839†05.08.1841, Горохів) — граф, помер в юному віці
Ядвіга (нар.бл.1840) — графиня, дружина (з 1870) Здзіслава Фелікса Богуша гербу Пулкозіц (нар.1835)
Едвард (05.02.1846, Засув†13.10.1928) — граф, камергер, дружина (21.04.1891, Рудники) — графиня Гелена Марія Людвіка Борковська гербу Юноша (12.07.1863, Бориничі†11.01.1911, Рудники), донька графа Володимира Маріана Борковського і Валерії Слонецької гербу Кораб
Марія Валерія (нар.01.05.1892 в Рудниках Ляцьких) — графиня
Андрій Стефан (1793†1856 чи 1853) — граф, отримав підтвердження свого графського титулу в Російській імперії 28.01.1842 і 21.12.1849, маршалок шляхти (предводитель дворянства) літинського повіту, дружина — Ельжбета Ґіжицька гербу Гоздава (бл.1800†1868), донька поручника кавалерії народової Францішека Салезія Ґіжицького і Вероніки Сулятицької гербу Сас
Юзеф Адам Маврицій Бартломей (1825†11.03.1882, Янув) — граф,, дружина — графиня Адаміна Аделя Потоцька гербу Пилява (Золота) (19.02.1839 (чи 1841)†09.01.1902, Варшава), донька графа Юліуша Потоцького і Анелі Анни Урсин-Прушицької гербу Равич
Станіслав Стефан (28.12.1868, Янув†05.07.1925, Кельменці) — граф, дружина (03.12.1892, Варшава) — Августина Стаженська (Стажинська) гербу Долива (1873†1953), донька Людвіка Стаженського і Людвіки Дверницької гербу Сас
Ружа (Роза) Гелена (нар.22.03.1902, Варшава) — графиня, шлюб (22.09.1928, Самостшель): Генрик Адам Целестин Мальом де ля Рош (Malhomme de la Roche) (нар.1894)
Анджей (Андрій) (січень 1872†1952) — граф, дружина (18.10.1901, Київ) — Тереза Фронцкевич-Радзимінська гербу Бродзиць (†1950)
Марія Анеля (нар.бл.1900, Янів) — графиня, шлюб (12.07.1927, Варшава) — Джеймс Брайс Кларк
Тереза (1902, Янів)†26.09.1977) — графиня, шлюб (18.09.1926, Варшава) — Антоній Дмоховський гербу Побуг (06.12.1896, Сарнув†23.12.1983, Лодзь) — доктор філософії
Ельжбета — графиня, дружина (02.08.1883, Янув) графа Марціна Ігнація Дзєдушицького гербу Сас (11.11.1840, Сихів†31.10.1912, Станькув)
Адаміна Аделя — графиня, дружина (16.10.1888, Янів) — Кароль Стажинський гербу Долива (нар.09.08.1853)
Мишки-Варковські — нащадки Федора Богдановича Мишки (р. н. невід. — п. після 1539), дідича на Варковичах Луцького повіту (нині село Дубенського р-ну Рівнен. обл.). Найвідомішим представником цієї гілки роду був син Федора Михайло М.-В. (бл. 1530 — жовтень 1605), який починав свою стрімку кар'єру при дворі короля польського і великого князя литовського Сигізмунда II Августа (1553–65) як господарський дворянин та польний писар, 1561–63 — мозирський підстароста великого литов. гетьмана, мозирського старости Миколая Радзивилла, 1564–66 — королів. ротмістр. Упродовж життя обіймав уряди річицького (1565–67), гомельського (1568–94) та овруцького (1572–78) старости (див. Староство); 1570–71 був справцею Київського воєводства. Завдяки підтримці потужного клану князів Радзивиллів 1572 отримав привілей на волин. каштелянство (див. Каштелян) і, таким чином, першим (і останнім) у роду посів місце в сенатіРечі Посполитої. Дідич містечка і замку Варковичів, сіл Варковичі, Молодова (нині с. Молодова Перша; обидва села Дубенського р-ну), частин у Серниках (нині село Зарічненського р-ну; усі Рівнен. обл.), Бородчичах і Холоневі Луцького повіту Волинського воєводства. Народившися в правосл. родині, у зрілому віці прийняв вчення однієї з протестантських течій, згодом навернувся на католицизм; похований у фундованій ним же Варковицькій римо-катол. каплиці поруч із дружиною Ядвігою Збонською з Курова. У шлюбі з нею мав чотирьох дітей: Абрама, Миколая, Станіслава і Марушу, дружину великого литов. маршалка і ген. жмудського старости кн. Станіслава Радзивілла. З них Абрам М.-В. (р. н. невід. — п. 4 жовтня 1604) — овруцький староста (1578—1604) і волин. стольник (1580–93), а Станіслав М.-В (р. н. невід. — п. бл. 1623) — королів. коморник. Рід вигас у 1-й пол. 17 ст.
