Кано́нік (від лат.canonicus, грец.κανων, «правило»), також крилошанин[1][2], або капітуляр[2] — у католицькій і англіканській церквах член капітули духовних осіб соборів і колегіальних церков[3][4]. Є дійсні (при єпископській резиденції) та почесні каноніки, що мають лише титул, без будь-яких обов'язків і прав.[2].
У православній церкві термін «канонік» має інше значення і стосується богослужбової книги, що містить канони Богородиці та ін.[5]
↑ абвКанонік [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 950