Миколай Антоні Крупський
пол. Mikołaj Krupski
Миколай Крупський
Народження	25 листопада 1919(1919-11-25) с. Пяліки, Дісненський повіт
Смерть	19 жовтня 2018(2018-10-19) (98 років) Варшава
Поховання	Муніципальне південне кладовище (Варшава)
Країна	Польща
Приналежність	контррозвідка, поліція
Освіта	Академія Федеральної служби безпеки Російської Федерації
Роки служби	1940-1990
Звання	бригадний генерал
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Микола́й Кру́пський (пол. Mikołaj Krupski, рос. Миколай Крупский; 25 листопада 1919(19191125), с. Пялікі Дісненського повіту Польщя^[1] — 19 жовтня 2018, Варшава^[2]) — бригадний генерал громадянської міліції Польщі і підполковник Збройних Сил Польщі, слідчий органів державної безпеки Польщі, начальник II-го Департаменту контррозвідки Міністерства внутрішніх справ Польської Народної Республіки, начальник Генеральної інспекції Міністерства внутрішніх справ Польської Народної Республіки.

• 25 вересня 1919 р. — народився в селищі Пяліки Дісненського повіту у Польській Республіці. Його батько — Антоні Крупський, а мати — Марія^[1].
• З листопада 1940 р. — він служив у Червоній Армії,
• а в вересні 1941 р. — служив у військово-будівельному батальйоні. Вступив у Комуністичну партію Польщі^[3].
• Від 13 квітня 1944 р. до 31 липня 1944 р. мав вишкіл у Вищій школі «ГУЛАГ» НКВС м. Куйбишев^[1] СРСР (нині — Академія ФСБ Росії). Мав практику в контррозвідці «СМЕРШ» на території УРСР (Житомирська область).
• 16 серпня 1944 р.- розпочав службу в польських силових структурах слідчим у м. Білосток, у Воєводському Управлінні громадської безпеки (абревіатура пол. WUBP). У тому ж році він відряджений був до Муніципального бюро громадської безпеки (абревіатура пол. MUBP), де на наступний рік займав посаду голови Відділу № 7.
• У 1945 р. — він переїхав у м. Лодзь, де він згодом став начальником Оперативної групи Районного відділення громадської безпеки (абревіатура пол. PUBP), став начальником Відділу № 8 «WUBP», керівником Відділу № 1 «WUBP», головою Відділу № 5 «WUBP», згодом заступником начальника Департаменту «WUBP» відповідального за контррозвідку, а потім в тому ж році, директором Відділу. У 1946 р. — мав звання капітана^[4].
• У 1947 р. — він став завідувачем Відділу VII (слідчі), а також Відділу V (охорона керуючої державою політичної партії та її груп) «WUBP».
• У 1948 р. — був заступником начальника «WUBP» у м. Лодзь. Переїхав до м. Бидгощ, де став шефом регіонального Відділення громадської безпеки (абревіатура пол. WUBP/WUdsBP), де служив протягом наступних 2 років.
• З 1950 р. до 1953 р. — був головою Воєводського управління громадської безпеки «WUBP» у м. Люблін. У 1950^[1]-1954^[5] рр. мав звання майора.
• З січня 1953 р. — він був переведений до Міністерства громадської безпеки (Міністерство суспільної безпеки) — абревіатура пол. MBP; у штаб-квартиру м. Варшави, де він був призначений заступником директора (віце-директор) Департаменту III «MBP» (боротьба з кримінальними бандами).
• З червня 1954 р. — був директором Управління громадської безпеки у Варшаві, на цій посаді прослужив до 1957 р..
• У 1955 р. — командир навчального центру (абревіатура пол. NNUBP).
• У 1956 р. — призначений керівником навчального центру (абревіатура пол. MSWN), ця спецшкола у м. Легіоново.
• Від 15 лютого 1957 р. до 26 вересня 1960 р. — служба у Міністерстві внутрішніх справ з підготовки кадрів й у Відділі кадрів (спецшкола), Академія Генерального штабу^[pl][1].
• Від 26 вересня 1960 до 30 квітня 1961 р. — він був заступником начальника Політичного управління прикордонних військ.
• Від 1 травня 1961 р. до 04 лютого 1965 р. — на посаді заступника директора Департаменту I Міністерства внутрішніх справ Польщі у званні підполковника^[6].
• Від 4 лютого 1965 р. до 19 травня 1973 р. — обіймав посаду директора Департаменту II^[pl] (контррозвідка) у званні полковника^[1].
• Від 10 травня 1973 р. до 15 січня 1990 р. — генеральний директор інспекції Міністерства внутрішніх справ Польщі, у званні бригадного генерала^[1].

• У Чехословаччині^[1] (див. Вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини): 18-20 вересня 1967 р.;
• на Кубі^[1] (див. Карибська криза): 10-18 березня 1969 р., 9-16 червня 1969 р., 22-26 серпня 1972 р., 1-25 квітня 1969 р.;
• у В'єтнамі^[1] (див. Війна у В'єтнамі): з 2 лютого 1970 р. до 22 березня 1970 р.;
• у Болгарії^[1]: 16-20 червня 1969 р.;
• у Румунії^[1]: 16-18 червня 1970 р.;
• у СРСР^[1]: 16-19 жовтня 1973 р.;
• в Індії,
• у Непалі,
• в Японії,
• у Франції та ін.^[1].

• Срібний хрест за заслуги (Президія Крайової Ради Народової, Ухвала від 10 жовтня 1945 р.)^[7]
• Орден «Хреста Грюнвальда» III класу (Президія Крайової Ради Народової^[ru], Ухвала № 195 від 19 липня 1946 р.)^[5][4].

• (пол.) Księga bezprawia. Akta normatywne kierownictwa resortu bezpieczeństwa publicznego (1944—1956), oprac. Bogusław Kopka, Instytut Pamięci Narodowej, Warszawa, 2011.
• (пол.) «Twarze lubelskiej bezpieki», Instytut Pamięci Narodowej, Lublin, 2007 — str. 15, 37PDF
• (пол.) «Twarze bydgoskiej bezpieki 1945—1990» (Miecz rewolucji), Instytut Pamięci Narodowej, Oddziałowe Biuro Edukacji Publicznej IPN w Gdańsku — Delegatura w BydgoszczyPDF
• (пол.) «APARAT BEZPIECZEŃSTWA W POLSCE Kadra kierownicza», redakcja haukowa Paweł Piotrowski, Warszawa, 2006 — Tom II (1956-1975), str. 36-37, 191PDF
• (пол.) Monitor Polski, miasto Warszawa, 26 lutego 1947 roku (Rok XXVI) - Nr.27 Str.2PDF
• (пол.) Oficyna Wydawnicza «SPAR», Warszawa, 1997, str. 385. ISBN 83-86625-65-1

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.