Массімо Станціоне
Massimo Stanzione
При народженні	Massimo Stanzione
Народження	1586(1586) Неаполь в Орта ді Ателла
Смерть	1656(1656)
	Неаполь, Італія (чума)
Національність	італієць
Країна	Неаполітанське королівство
Жанр	портрети,міфологічні та релігійні композиції
Навчання	можливо, Фабріціо Сантафеде
Діяльність	художник
Напрямок	караваджизм
Роки творчості	1605-1655
Вплив	Караваджо
Вплив на	Франческо Солімена
Вчитель	Фабріціо Сантафеде
Відомі учні	Bernardo Cavallinod
Твори	Релігійні, міфологічні картини, портрети
Роботи в колекції	Штедель, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[1], Художня галерея Йослинd, San Diego Museum of Artd, Національний музей мистецтва Каталонії, Ермітаж, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Баварські державні колекції картин, Словацька національна галерея, Рінглінг музей, Художній музей Північної Кароліни, Смітсонівський музей американського мистецтва[2], Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей фюрера, Музей Каподімонте, Музей Боуз, Манчестерська художня галереяd і Національна галерея старовинного мистецтва
Нагороди
Массімо Станціоне у Вікісховищі

Массімо Станціоне (італ. Massimo Stanzione; 1586–1656) — італійський художник доби бароко з міста Неаполь. Малював портрети, міфологічні та релігійні композиції. Неаполітанська школа.

Відомостей про ранні роки життя та творчості Станціоне дуже мало. Народився поблизу Неаполя в Орта ді Ателла. За припущеннями, художнє навчання отримав в майстерні художника Фабріціо Сантафеде. Також вважають, що якийсь час навчався і працював в Римі, де потрапив під сильний вплив творів Караваджо та його послідовників. Збереглися свідоцтва, що Станціоне працював для монастирського шпиталю Санта Марія делла Скала в Римі у 1617 р. Керівники шпиталю опікувались паломниками, хворими та позашлюбними дітьми. Разом зі Станціоне замови благодійної установи виконували Карло Сарачені та Хонтхорст, також послідовники Караваджо.

Серед співпрацівників Станціоне — Артемізія Джентілескі, що теж була послідовницею художньої манери Караваджо.

Решту життя працював в місті Неаполь, де рахувався суперником відомого художника віце-королів — Хосе де Рібера, іспанця за походженням.

Станціоне помер у 1656 році, ймовірно, від чуми.

• «Дівчина в народному вбранні неаполітанок»
• «Портрет Жерома Банкса»
• Зустріч Йоакима та Анни, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт), Угорщина
• Мадонна з немовлям, Лувр, Париж
• Св. Агата у в'язниці, музей Каподімонте, Неаполь
• «Св. Агата», (погруддя), Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
• «П'єта», Національна галерея старовинного мистецтва, Рим
• «Св. Агнеса», приватна збірка
• «Сусанна і старці», Омаха, Небраска, США
• «Народження Івана Хрестителя» для палацу Буен Ретіро, Іспанія
• Проповідь Івана Хрестителя, Прадо, Мадрид
• «Юдита з головою Олоферна», Метрополітен-музей
• «Давид з головою Голіафа», Сан Дієго, США
• «Смерть Клеопатри», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Відсіч голови Івана Хрестителя», Прадо, Мадрид
• Картини для монастиря Сан Мартино, Неаполь

• 
  «Мадонна з немовлям», до 1650 р.
• 
  «Юдита з головою Олоферна»
• 
  «Проповідь Івана Хрестителя», Національний музей Прадо, Мадрид
• 
  «Сусанна і старці», 1643 рік

• Караваджизм
• Живопис бароко
• Релігійний живопис
• Лука Джордано
• Сальватор Роза
• Монсу Дезідеріо
• Неаполітанська художня школа

• Lahti, N. E. (1993). The Language of Art from A to Z: Writin Plain English. Terrebonne, Or. 1997.(англ)
• Barok, Łódź: Galaktyka, 1999. ISBN 83-87914-03-7 (польськ).
• Знамеровская Т. П. «Хосе де Рібера», М, 1981 (рус)
• Гос. Эрмитаж. Западноевропейская живопись. Каталог 1.,Л, «Аврора», 1976 (рус)