Музей Каподімонте
італ. Museo e Gallerie Nazionali di Capodimonte
40°52′01″ пн. ш. 14°15′01″ сх. д. / 40.86699° пн. ш. 14.250346° сх. д. / 40.86699; 14.250346
Тип	національний художня галерея[1][2] Italian national museumd[1] Музей сучасного мистецтва[d][3][4] Istituto museale ad autonomia specialed (2014) і Museum of the Italian Ministry of Cultured[2]
Статус спадщини	національна спадщина Італіїd[5]
Склад	Q123009736?
Країна	Італія[2]
Розташування	Palace of Capodimonted Capodimonted
Адреса	80131[5] і 80137[1]  Via Miano 2[1]
Засновник	Bruno Molajolid
Засновано	1757
Відкрито	1957
Фонд	3427 документ[6] і 5570 документ[4]
Відвідувачі	76 240 осіб (2020)[1] 252 770 осіб (2019)[3] 188 009 осіб (2018)[6] 105 307 осіб (2021)[7] 186 351 осіб (2022)[2]
Сайт	museocapodimonte.beniculturali.it
Музей Каподімонте (Італія)
Музей Каподімонте у Вікісховищі

Музей Каподімонте, повна назва Національний музей Каподімонте, відомий в Південній Італії художній музей в місті Неаполь.

Будівництво у 1738 р. розпочав король Неаполя і Сицилії Карло VII( майбутній король Іспанії). Спочатку це була велика лоджия на пагорбі Каподімонте. Але будівництво переросло у великий палац, бо ще одна резиденція, королівський палац Портічі, була визнана замалою для пишного королівського двору. До того ж, королю треба було розмістити колекцію живопису, котру він отримав у спадок від своєї матері, Єлизавети Фарнезе з роду князів Парми.

Доручення короля отримали архітектори Анджело Карасале, Джованні Антоніо Медрано і Антоніо Каневарі. Роботи розпочалися у вересні 1738 року. Але будівництво розтяглося надовго, бо були проблеми з будівельними матеріалами, що везли з кар'єру в П'янура. Лише у 1758 р. перша черга палацу була збудована. Роботи продовжив син короля, Фердінанд 1-й і архітектор Ф. Фуга.

В часи окупації Неаполя французьким військом Наполеона тут мешкали Жозеф Бонапарт, а потім маршал Йоахім Мюрат. Колекцію перевезли до Неаполітанського Національного археологічного музею. В 19 столітті палац належав вельможним родинам Савойських і Аоста. Лише у 1920 р. його придбали у власність держави. З 1950 року тут Національний музей Каподімонте, куди повернули значну частку експонатів.

• 
  Колишня зала для танців
• 
• 
  Декор палацової зали
• 
  Експозиція з живописом і декоративними погруддями

Колекція має всі ознаки королівського зібрання з парадними портретами королівських родин і їх родичів, міфологічними і алегоричними картинами. Аби доповнити зібрання, тут створена колекція робіт майже всіх художників Неаполітанської художньої школи живопису ( від Хосе де Рібера до мало відомих Паоло Порпора, родини Рекко,Руопполо, від майстрів 18 ст. до кінця 19-го тощо).

Інші мистецькі школи і майстри представлені неповно, але є картини представників Венеційської, Флорентійської, Римської шкіл. Поодинокими, але ікавими зразками представлені і деякі майстри інших країн - Пітер Брейгель Старший, Ель Греко, Клод Лоррен.

Важливим доповненням картинної галереї став відділ античної скульптури з розкопок, представлений переважно давньоримськими мармуровими копіями з грецьких зразків. Музей має художньо вартісну колекцію декоративно-ужиткового мистецтва ( меблі, килими, гобелени, порцеляна ).

• 
  Мазаччо, «Розп'яття»
• 
  Мазоліно, «Вознесіння Богоролиці»
• 
  Джованні Белліні, «Преображення Господнє».
• 
  Корреджо. «Містичні заручини Св.Катерини»

• 
  Матіа Преті. «Епідемія чуми».
• 
  Артемізія Джентілескі. «Благовіщення»
• 
  Хуан До.«Блага вість пастухам »
• 
  Хосе де Рібера. «Аполлон і Марсій»,1637 р.
• 
  Агостіно Каррачі. « Карлик Амон, Волохатий Джон та Божевільний Петро», бл. 1600 р.
• 
  П'єтро Новеллі. «Архангел Гавриїл перед Саваофом і благовіщенням», Музей Каподімонте, Неаполь.

• 
  Джироламо да Карпі. «Джироламо де Вінченті», Неаполь, музей Каподімонте.
• 
  Тиціан, «Кардинал Алессандро Фарезе», 1546 р.
• 
  Ель Греко. « Портрет Джуліо Кловіо», 1572 р.
• 
  Тиціан, «Папа римський Павло ІІІ з родичами».
• 
  Парміджаніно, «Портрет господині(так звана Антея)», 1535–1537 рр., Неаполь, музей Каподімонте.
• 
  Худ.Себастьяно дель Пьомбо, «Папа римський Климент VII», Музей Каподімонте

• 
  Паоло Порпора, «Жабки і черепахи».
• 
  Рекко Джузеппе «Фрукти і овочі»
• 
  Джованні Баттіста Рекко. «Натюрморт з посудом і головою барана», бл. 1650 р.
• 
  Послідовник Арчімбольдо (Антоніо Цуккі ) «Голова з фруктів».
• 
  Художники Крістиан Беренц та Кало Маратта. Садава лоджія, 1689 р., музей Каподімонте.
• 
  Гобелен «Баталія в Павії»

• 
  Бартоломео Скедоне. «Милостиня сліпому».
• 
  Хосе де Рібера. «Св.Єронім»
• 
  Маттео ді Джованні. «Винищення немовлят за наказом царя Ірода»

• 
  Рафаель Санті,фрагменти картини.
• 
  Колантоніо. «Франциск Ассізький надає устави ордену ченцям - францисканцям та кларискам» (жіночій гілці францисканського ордену), середина 15 ст.

• Мистецтво Італії
• Парадний портрет
• Відродження
• Маньєризм
• Живопис бароко
• Рококо
• Ампір
• Меблі
• Порцеляна
• Гобелен
• Картинна галерея
• Музеї Неаполя
• Королівський палац Портічі
• Неаполітанська художня школа
• Палац Фарнезе (П'яченца)

• Nicola Spinosa, Capodimonte, Electa, Milano 1999.
• Le Guide di Dove - Campania, Corriere della sera, 2007.
• Il Museo di Capodimonte, valori di Napoli, Pubblicomit, 2002.
• Використані матеріали Англійської і італійської вікіпедій.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Каподімонте

• Музей Каподімонте [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б в г д} Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
   d:Track:Q112132470
2. ↑ ^{а б в г} Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
   d:Track:Q124818240
3. ↑ ^{а б} ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
   d:Track:Q111911432d:Track:Q214195
4. ↑ ^{а б} ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
   d:Track:Q113576238d:Track:Q214195
5. ↑ ^{а б} dati.beniculturali.it — 2014.
   d:Track:Q52897564
6. ↑ ^{а б} Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
   d:Track:Q112132642
7. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
   d:Track:Q120783133