«Юди́та з голово́ю Олофе́рна» — картина італійського художника доби барокоМассімо Станціоне (1586 — 1656).
Популярна легенда серед художників
Художники, як і всі віряни, добре знали біблійну легенду про стару Юдиту, яка вбила полководця Олоферна і тим врятувала рідне місто від загарбників. Сміливий і мужній вчинок жінки дивував протиріччями. Адже вона вчинила як патріот, що рятував життя багатьох. І це було добре. Але жінка, що скоїла вбивство, нехай і ворога, лякала.
Переляк в таборі вояків добре передав в своїй картині Сандро Боттічеллі, коли ті віднайшли вранці тіло Олоферна з відтятою головою. Малював Боттічеллі і повернення Юдити з відрубаною головою Олоферна, що перстав бути небезпечним. Другий художник доби Відродження — Джорджоне — зупинився на моменті, коли Юдити святкує перемогу над Олоферном і топче його відтяту голову (Ермітаж, Петербург). Далекий від трагічних сюжетів Джорджоне і в цій картині подає вбивцю Юдити поетично, з повагою до патріотичного вчинку. Лище грізно поблискуючий меч в руці жінки та мертва голова ворога нагадують про скоїне вбивство.
Худ. Боттічеллі. Повернення Юдити з головою Олоферна
Особливого поширення легенда зі Старого Заповіту набула в 17 столітті. До легенди звертався трагічний за талантом Караваджо і чимало його послідовників — караваджистів. Зврертався до легенди й караваджист Массімо Станціоне з Неаполя.
Юдита художника Станціоне
Контрасти бароко добре використані Станціоне в картині. Молода Юдита і стара служниця, світлий обрій і чорна хмара, що поглинає небо, різка світлотінь — усе підсилює драматичну ситуацію. Вбивсто вже сталося. І Юдита передає відрібану голову ворога в руки служниці, аби винести жахливий трофей з ворожого табору. Стара за заповітом Юдита показана молодою і дуже привабливою жінкою. Усі скарби свого колористичного хисту Станціоне віддав яскравому вбранні Юдити. Здавалось, їй би танцювати на святах і милуватись з коханим. Але настав грізний час війни, і тут вже не до танців і пестощів. Мужня жінка зробила свій внесок в перемогу над ворогом.
