PROFILPELAJAR.COM

Лісняк Павло Якович
Лісняк Павло Якович
Народився	10 (23) липня 1908 ; Старі Кодаки, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	14 травня 1977 (68 років) ; Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Заклад	Челябінський тракторний завод, Автомобільний завод імені Лихачова, Харківський тракторний завод і ГАЗ
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісняк.

Павло Якович Лісняк (10 липня 1908(19080710), село Старі Кодаки Катеринославської губернії, тепер Дніпровського району Дніпропетровської області — 14 травня 1977, місто Москва, тепер Російська Федерація) — український радянський діяч. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань.

Життєпис

Народився в родині селянина. Трудову діяльність розпочав у лісництві, де працював його батько. У 1924 році вступив до комсомолу, обирався секретарем сільської комсомольської організації.

У 1926—1929 роках — помічник продавця споживчого товариства, секретар сільської комсомольської організації, завідувач хати-читальні та клубу, заступник голови Старокодацької сільської ради.

У 1929—1931 роках — слухач робітничого факультету Київського машинобудівного інституту.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1931—1936 роках — студент Київського індустріального інституту, спеціальність «інженер-механік».

У 1936—1938 роках — технолог цеху, заступник і начальник відділення, старший технолог цеху, начальник цеху Челябінського тракторного заводу.

У 1938 році — секретар Тракторозаводського районного комітету ВКП(б) міста Челябінська.

У 1938—1942 роках — заступник начальника виробництва, начальник ковальського цеху, заступник головного інженера Челябінського тракторного заводу.

У 1942—1945 роках — заступник начальника виробництва, начальник ковальського цеху Московського автомобільного заводу імені Сталіна.

У травні 1945 — 1952 року — директор Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.

У травні 1952 — березні 1954 року — директор Горьківського автомобільного заводу.

У березні 1954 — 1955 року — 1-й заступник міністра автотракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР. У 1955 — травні 1957 року — заступник міністра автомобільної промисловості СРСР та РРФСР.

У травні 1957 — 1965 року — голова Ради народного господарства Київського економічного адміністративного району.

У 1965—1967 роках — заступник голови Державної планової комісії Української РСР.

У 1967 — 14 травня 1977 року — 1-й заступник міністра автомобільної промисловості СРСР.

Помер 14 травня 1977 року у Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.