Освіта вища. У 1913 році закінчив медичний факультет Харківського університету і працював сільським лікарем у Харківській губернії. Під час Першої світової війни служив військовим лікарем у російській армії.
У 1918–1941 роках — завідувач медичної дільниці; хірург, головний лікар Вільшанської лікарні (селище Вільшани Дергачівського району Харківської області).
Під час німецько-радянської війни працював головним хірургом евакогоспіталів Червоної армії у Казахській РСР. У 1943 році повернувся на Харківщину, призначений головним лікарем Богодухівської міської лікарні.
З 1943 року працював головним лікарем — хірургом Харківської першої міської клінічної лікарні імені Леніна.