Лозовик — хутір, що належав Красногірському монастирю, який був закритий 1786 року[1]. До 1843 року був на утриманні ксьондзів. Тоді тут проживало у 8 хатах 98 осіб.
Уже до кінця XIX ст. кількість жителів зросла до 118, і були навіть такі селяни, які за 59 карбованців викупили собі землю.