За радянських часів село постраждало від Голодомору та репресій. Взимку 1929 року на загальних зборах села був утворений колгосп «Шлях правди». Першими в селі були розкуркулені чотири родини: Жмицика І. К. — сім'я із 5 осіб; Даниленка Ф. М. — 12 осіб; Демченко Ф. Т. — 4 особи; Осадчого Г. О. — 4 особи. Відтак було репресовано ще 5 родин — всього 45 осіб — всі вони були депортовані у Сибір[1].
У другу хвилю розкуркулень потрапили працелюбні родини Даниленків, Григорія Осадчого, Ониська Міщенка, Семена Кривенка, Луку Пархоменка, майно і землю яких було конфісковано, а самих депортовано. Відтак, почалося вилучення продуктів у менш заможних селян і весною та влітку 1933 років почався голод. Загальну кількість померлих від голоду встановити не вдалося. У середині 2000-их років у селі мешкала 81 особа. Ідентифікована одна особа — згідно зі свідченням Моргун Ф. В., 1920 р.н., записаного у 2008 році місцевим учителем Гуменюк Л. Н., від голоду померла її сестра[1].
За мужність і героїзм, виявлені на фронтах Другої світової війни, 98 жителів Блиставиці нагороджені орденами й медалями СРСР.
Блиставиця - село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км від районного центру і за 6 км від залізничної станції Буча. Населення - 1260 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Озера.
На території села міститься центральна садиба колгоспу «Шлях правди», за яким закріплено 1,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,1 тис. га орної землі. За успіхи в розвитку сільського господарства 5 колгоспників відзначені урядовими нагородами, у т. ч. доярка А. С. Кушніренко - орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. Село має восьмирічну школу, будинок культури, бібліотеку. У 1922 році створено комсомольський осередок[2].
24 лютого окупанти висадились поблизу гостомельського аеропорту, на вул. Котовського окупантами був нанесений авіаційний удар по колоні ЗСУ, що прямувала до аеропорту, загинуло 16 солдатів.
Вночі на 25 лютого в селі внаслідок обстрілів загорівся будинок, пожежники, які приїхали на місце були розстріляні кадирівцями.
Вранці 26 лютого в село зайшла колона окупантів, і окупувала його.
1 квітня село було звільнене. [джерело?]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1191 особа, з яких 537 чоловіків та 654 жінки.[3]
Село має 12-річну школу, будинок культури, бібліотеку, церкву, медичний пункт, дитячий садок.
Закрите котеджне містечко
В селі розташоване закрите котеджне містечко "Полісся-2006". Містечко оточене високим парканом, охороняється приватною охороною, має власних електриків та сантехніків. У цьому містечку розташована ділянка нардепа Андрія Клочка.[6]
Відомі люди
Уродженці села:
О. О. Тарасенко — кандидат сільськогосподарських наук
