PROFILPELAJAR.COM

Лапін Віктор Іванович
Лапін Віктор Іванович
Народження	14 жовтня 1923; Золотарівка, Тростянецький район, Харківська округа, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	23 вересня 1984 (60 років)
	Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Харківський художній інститут (1954)
Діяльність	художник
Вчитель	Ряжський Георгій Георгійовичd, Томенко Григорій Олексійович і Котов Петро Іванович
Відомі учні	Дєдова Тетяна Якимівна
Працівник	Харківське державне художнє училище
Член	Спілка радянських художників України
Партія	ВКП(б)
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Лапін.

Віктор Іванович Ла́пін (14 жовтня 1923, Золотарівка — 23 вересня 1984, Миколаїв) — український радянський художник; член Спілки радянських художників України з 1964 року.

Біографія

Народився 14 жовтня 1923 року в селі Золотарівці (нині Охтирський район, Сумська область, Україна) в сім'ї службовців. У 1937 році три місяці навчався основам образотворчого мистецтва у професора ВХУТЕМАСу Георгія Ряжськогой у Москві. З початком німецько-радянської війни направлений в авіаційно-технічне училище в місті Вольську. Після його закінчення отримав спеціальність механіка бойових літаків, проходив службу на Ленінградському фронті^[1]. Мав військове звання старшини. Нагороджений орденом Червоної Зірки (14 жовтня 1944), медаллю «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)^[2]. Член ВКП(б) з 1951 року.

Протягом 1948—1954 років навчався у Харківському художньому інституті, був учнем Григорія Томенка, Петра Котова. Дипломна робота — картина «На світанку», демонструвалася в Москві на III огляді студентських робіт і була придбана одним із художніх музеїв столиці^[1]. Протягом 1960—1970-х років викладав у Харківському художньому училищі. Був членом правління Харківської організації Спілки художників України, головою правління Харківського художнього фонду, членом правління Республіканського художнього фонду, головою правління Миколаївської організації Спілки художників України^[1]. Жив у Миколаєві в будинку на проспекті Леніна № 96, квартира № 21. Помер в Миколаєві 23 вересня 1984 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису та графіки. Створював портрети, натюрморти, пейзажі, історичні тематичні картини у реалістичному стилі. Серед робіт:

живопис

«Автопортрет» (1950);
«Після польотів» (1955—1958);
«Льотчик» (1956, картон, олія);
«У жовтневі дні» (1959—1963);
«Дружина» (1961);
«Серед друзів: Т. Шевченко, М. Чернишевський, М. Некрасов» (1963—1964);
«Льотчиця-спортсменка В. Турсунходжаєва» (1965, картон, олія);
«Перекур» (1965—1967);
«Після штурму» (1969);
«Портрет Героя Соціалістичної Праці П. Щербакова» (1971);
«Білий бузок» (1972);

графіка

«Карл Маркс і Фрідріх Енгельс за роботою» (1955, кольорова літографія);
«До польоту» (1955, папір, літографія);
«Польовий аеродром» (1956, кольорова літографія);
«Портрет генерал-майора В. М. Абрамова» (1956, папір, літографія);
«Кріпосний Паганіні. Т. Шевченко на поромі слухає гру кріпосного скрипаля, повертаючись із заслання» (1961);
«По ленінських місцях» (1969—1970, офорт).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1955 року, всесоюзних — з 1958 року, зарубіжних — з 1956 року (роботи експонувалися в Болгарії, Канаді, Польщі та Японії^[1]). Персональні виставки відбулися у Миколаєві 1973 року, Харкові 1983 року, Києві 1985 року (посмертна).

Деякі картини зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка, Ставищенському краєзнавчому музеї.