Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень об'єднаних у 12 сільських громад. Населення — 6707 осіб (3396 чоловічої статі та 3311 — жіночої), 671 дворових господарств[1].
Основні поселення волості:
Лаврів — колишнє власницьке село за 18 верст від повітового міста; волосне правління; 1004 особи, 111 дворів, 2 православних церкви, школа, 2 постоялих будинки, кузня.
Баїв — колишнє власницьке село при річці Чорногузка, 215 осіб, 24 двори, православна церква.
Гірко-Полонка — колишнє власницьке село при річці Полонка, 270 осіб, 34 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Луциці — колишнє власницьке село при річці Стир, 151 особа, 19 дворів, православна церква, водяний млин.
Мстишин — колишнє власницьке село при річці Стир, 232 особи, 29 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Новостав — колишнє власницьке село при річці Стир, 150 осіб, 26 дворів, каплиця.
Оздів — колишнє власницьке село при річці Полонка, 360 осіб, 38 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Полонка — колишнє власницьке село при річці Ставка, 195 осіб, 26 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Пуманів — колишнє державне та власницьке село, 361 особа, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Радомисль — колишнє державне село, 928 осіб, 101 двір, 2 православних церкви, школа, постоялий будинок, маслоібйний завод.
Ратнів — колишнє власницьке село при річці Чорногузка, 273 осби, 37 дворів, православна церква.
18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна ПолонкаЛуцького повітуВолинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави.
1 квітня 1930 р. з ґміни Полонка до новоутвореної ґміни Княгининок передані села: Омеляник Великий, Омеляник Малий, Зміїнець, Черчиці й Кучкарівка (за винятком фільварку Кучкарівка), колонії: Омеляник, Баносівка, Гірка, Всеволодівка, Соф'янівка, Змінинець, Козин, Черчиці й Кучкарівка та прихисток Омеляник[3].
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 33 громад[4]: