В люстраціях Луцького замку 1545 та 1552 років згадується городня (частина оборонної стіни замку) Вербаївська та Кисилинська. Тоді село належало Петру Кардейовичу. Наступними власниками Вербаєва були Іван-Кирдей Мильський, Криштоф Броніш а пізніше воно належало Луцькому Домініканському монастирю. В давнину між Вербаєвом та селом Чекно існувала переправа через річку Стир, що була складовою приміської інфраструктури Лучеська Великого. Сільські хати розташовувались понад дорогою на Стирових кручах.
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
Поблизу села, на лівому березі р. Стиру — стоянка мезолітичного часу. Відкрито у 1979 р. розвідкою І. Кордунова та В. Кравчука.
На східній околиці села — давньоруське селище. Відкрите розвідкою М. Кучинка та Г. Охріменка.
За 0,5 км на північний схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Стир висотою до 15 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га
Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 245—248.