За годинниковою стрілкою від верхнього лівого кута: Вежі Петронас. Вулиця Петалінг. Злиття річок Гомбак та Кланг. Національний монумент жертвам боротьби за свободу. Національна мечеть «Негара». Внизу: Телебашня «Менара Куала-Лумпур»
Куала-Лумпур було засноване в 1857 році. З 1880 по 1978 — столиця Селангору. В 1946-57 — одночасно адміністративний центр англійської колонії (в 1946-48 звався Малайський союз, з 1948 по 1957 — Федерація Малайя), в 1957-63 столиця незалежної Федерації Малайя, з 1963 — Малайзії, з 1 лютого1972 має статус міста, з 1974 — статус Федеральної території.
Походження назви
У літературному перекладі назва Куала-Лумпур означає «злиття мутних вод». Ця назва походить від злиття двох річок — Гомбак і Кланг, яке відбувається в історичному центрі міста.
Адміністрація
Лордом-мером Куала-Лумпур в 2004—2006 роках був Датук Руслан Хасан (англ.Datuk Ruslin Hasan).
Географія
Місто розташоване на південному заході півострова Малакка у долині поблизу злиття річок Кланг та Гомбак.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим тропічним кліматом. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 27.2 °С (81 °F).[4]
У місті функціонує міська залізниця, об'єднана в єдиний комплекс Kuala Lumpur Central (т. з. легкий рейковий транзит), монорельс (KLMonorail), який з'єднує між собою різні частини міста. Міжнародний аеропорт «Куала-Лумпур» (KLIA) в Сепанзі (1998) є одним з найсучасніших аеропортів світу, з'єднаний з містом за допомогою надшвидкісного експресу (KLIAEkspress).
Економіка
Значний торгово-промисловий і фінансовий центр країни. У місті і його околицях розташовані підприємства з переробки каучуку, виробництва пальмової олії та інших харчових продуктів, складання автомобілів, електротехнічних й електронних виробів, виробництва сільськогосподарського устаткування, металевих виробів, текстилю. Поблизу Куала-Лумпура добувають олово й кам'яне вугілля. В Куала-Лумпурі знаходяться Державний центральний банк та інші банки, фондова (з 1978 р.) і товарна (з 1980 р.) біржі, правління основних державних організацій, державних і приватних страхових компаній, головні офіси малайзійських філіалів ТНК, різних фірм и підприємств.
Демографія
Населення за переписом 1997 року становило 1 374 тис. жителів, за оцінкою 2004 року — 1 800 674 осіб.
Культура
У місті розташовано Національний музей Малайзії, Музей збройних сил, музеї-меморіали співака й актора П. Райлі й екс-прем'єр-міністра Абдула Разака, Національна картинна галерея, Центр народних ремесел «Карьянека», Національний архів та Національна бібліотека Малайзії.
Пам'ятки культури, архітектура
Основною пам'яткою архітектури Куала Лумпур є Національна мечеть, також в місті є інші культові споруди (пагоди, мечеті, храми, церкви).
Привертають увагу також споруди сучасного періоду: телевізійна Вежа Куала-Лумпур (421 м, третя за висотою після Сі-Ен Тауер у Торонто і Останкінської телевежі у Москві), Петронас Твін Тауерс (452 м, 88 поверхів), хмарочос Мейбанк (244 м), ажурне приміщення парламенту, виконане в національному стилі приміщення Національного музею (1963, арх. Ху Кок Ху), а також відображаючий стилістику бруталізму сіднейської школи комплекс Університету Малайя (1968, арх. Дж. Кьюбіт і ін.). 5 крупних парків (велике значення має — Тасік пердана з Національним монументом, лодочними станціями, спортивними і дитячими майданчиками, відкритою естрадою, оранжереею орхідей, вольером для птахів і метеликів). На деяких пагорбах є ділянки первозданного лісу (Букіт Нанас). На околицях є карстові печери з індуїським храмом «Бату Кейвс».
Спортивні спруди: спортивний комплекс «Букіт Джаліл» з стадіоном на 100 тисяч місць (1998), стадіон «Мердека» (1957, 50 тисяч місць), хокейний стадіон ім. Тун Разака (1982, 13 тисяч місць), Палац спорту «Негара» (1957, 20 тисяч місць) і ін.