Крістіан Аманпур
англ. Christiane Amanpour
Ім'я при народженні	англ. Christiane Maria Heideh Amanpour
Народилася	12 січня 1958(1958-01-12)[1][2][…] (66 років) Ілінг[d], Мідлсекс, Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Місце проживання	Нью-Йорк Лондон
Діяльність	журналістка, письменниця, кореспондентка, program host, телеведуча
Галузь	журналістика[4]
Відома завдяки	журналіст Сі-Ен-Ен
Alma mater	Воєнний коледж армії США, Родайлендський університетd (1983) і New Hall Schoold
Знання мов	англійська, перська[5] і французька[5]
Заклад	CNN International
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Роки активності	1983 — тепер. час
Посада	посол доброї волі ООН[d][6]
Конфесія	католицизм
У шлюбі з	Джеймс Рубін
Діти	Даріус Джон Рубін
Нагороди	премія Пібоді премія Джорджа Полка (1996) Alfred I. duPont–Columbia University Awardd Edward R. Murrow Awardd (2002) Нагорода «За мужність у журналістиці»d (1994) почесний громадянин Сараєваd (2000) Член Американської академії мистецтв і наук Edward R. Murrow Lifetime Achievement Awardd (2002) Weintal Prize for Diplomatic Reportingd (1996) Livingston Award for International Reportingd Walter Cronkite Award for Excellence in Journalismd (2011)
IMDb	ID 0023927
Медіафайли у Вікісховищі

Крістіа́н Аманпу́р (перс. کریستیان امانپور; нар. 12 січня 1958) — американська військова кореспондентка, письменниця. Одна з провідних журналісток та головна міжнародна кореспондентка телекомпанії Сі-Ен-Ен. Посолка доброї волі ООН.

Народилася в Лондоні в християнській родині іранця та англійки. Незадовго після народження Крістіан та її сестри Лізи родина переїхала до Ірану, де батько Мухаммед отримав провідне місце в державній авіакомпанії. Сім'я мала добрі стосунки з шахом Ірану і після Ісламської Революції у 1979 р. мусила тікати з країни. В 11 років Крістіну відправили на навчання до однієї з провідних католицьких шкіл Англії.

Після школи вона продовжила навчання в США, де вивчала журналізм в Університеті Род-Айленда. Ще в студентські роки завдяки екзотичній британській вимові Крістіан почала працювати на одній з місцевих радіостанцій. У 1983 р. вона закінчила факультет журналістики з відзнакою і отримала роботу в одному з філіалів телекомпанії Ен-Бі-Сі.

Серйозна журналістська діяльність Аманпур почалася у 1983 р. з роботи у Сі-Ен-Ен. Вже в 1989 р. її перше призначення було в Німеччині, де вона почала вести репортажі про демократичні зміни в центральній та східній Європі. Найбільшої популярності Аманпур набула під час війни у Перській затоці та війни у Кувейті у 1990 р. Наступні репортажі робила з колишньої Югославії, з війни в Сараєво. В цей час репортажі Аманпур гостро критикують за однобокість та антисербську направленість. Її відповідь стала відомою:

Бувають випадки, коли ти просто не можеш залишатися нейтральним, оскільки нейтралітет в цьому випадку -- форма співучасті. Об'єктивність не означає, що ти повинен відноситися однаково до всіх сторін, вона означає, що кожній стороні треба дати слово.

Попри критику у 1993 р. Аманпур удостоєна престижної журналістської нагороди — «Приз Пібоді». З 1996 по 2005 також працювала в Сі-Бі-Ес, готуючи репортажі для відомої телепрограми «60-хвилин». За ці роботи отримала ще один «Приз Пібоді» у 1998 р.

З 2005 р. Аманпур почала працювати у Лондонському бюро Сі-Ен-Ен і часто вела репортажі з гарячих точок світу, брала інтерв'ю у багатьох відомих особистостей, таких, як Ясер Арафат, Махмуд Ахмадінежад. В червні 2007 р. Королева Єлизавета ІІ нагородила Крістіан Аманпур званням командора Ордену Британської імперії за її внесок в журналістику.

В серпні 2007 р. вийшла документальна трилогія Аманпур про роль релігії в житті багатьох країн — «Воїни богів».

У 2018 р. підписала звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії^[7].

• Christiane Amanpour, who is she? [Архівовано 18 червня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
• Christiane Amanpour (англ.)

Це незавершена стаття про особу США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.