За Всеукраїнським переписом населення 2001 р. бл. 230 тис. громадян України назвали кримськотатарську мову рідною, у тому числі 228 373 з 248 193 кримських татар (92,0%).
За даними перепису 2021 року, який був проведений окупаційною російською адміністрацією кримськотатарську мову назвали рідною 148,6 тис. осіб, серед них 133,1 тис. осіб використовують мову в побуті.[1]
До 25% кримських татар, які проживають на підконтрольній Україні території володіють кримськотатарською мовою.[1]
Серед мов України кримськотатарська посідає третє місце за чисельністю носіїв після української та російської (або четверте, якщо враховувати єдиною румунсько-молдавську мову). Найвищий відсоток осіб, що назвали рідною мовою кримськотатарську, спостерігалися в сільських районах Криму — Білогірському (28,9%), Кіровському (24,0%), Совєтському (21,2%), Джанкойському (20,4%), Бахчисарайському (20,1%). Загалом по Криму (без Севастополя) кримськотатарську назвали рідною мовою 11,3% населення.
Згідно з класифікацією ЮНЕСКО кримськотатарська мова потребує захисту, так як після депортації 1944 року радянською владою та російської окупації 1914 року, на території республіки Крим чиниться лінгвоцид кримськотатарської мови і як наслідок — мова перебуває під загрозою знищення.[11] Жодна кримськотатарська школа, яка була відкрита до окупації росіянами зараз не діє.[11] Для реагування на неправомірні дії окупантів Уряд України створив комісію з питань кримськотатарської мови для впровадження та виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки.[12]
Корпус кримськотатарської мови
Міністерство з питань реінтеграції окупованих територій повідомило про створення корпусу кримськотатарської мови, який являє собою електронну колекцію текстів з широкими можливостями дослідження мови як бази даних.[1]
Заплановано, що корпус стане фундаментом для впровадження кримськотатарської мови в:
операційних системах
онлайн перекладачах
програмах перевірки правопису
Проєкт реалізовано громадською організацією QIRI'M Young в рамках програми "Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади" (EGAP) від благодійної організації "Фонд Східна Європа" за фінансової підтримки Швейцарії, представництва Президента України в АР Крим, Мінреінтеграції та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.[1]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 квітня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)