Існує щонайменше з 1650 року. Зображено на «Спеціальній карті» Гійома де Боплана, яка вийшла в світ того року[1].
За місцевою легендою село отримало назву від подій гайдамацьких повстань проти феодально-кріпосницького гноблення. На випадок невдалих виступів повстанці готували схрони. Одне з таких місць вибрали на скелястому березі річки, який кожного літа покривався дикими червоними маками. У скелі був отвір і підземний лаз з виходом в урочище «Западня». Дотепер збереглася криниця, у якій переховували зброю і харчі. Гайдамаки називали це місце красним, від цього і найменували перше поселення.
На початку ХІХ ст. село залюднилось переселенцями з навколишніх сіл, у тому числі й єврейськими сім'ями. Мешканці спорудили на Південному Бузі чотири жорнові млини, євреї над берегом відкрили олійню, яку односельці називали від імені власника Симиною[джерело?].
