PROFILPELAJAR.COM

село Брід (Вітольдів Брід)
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Первомайський район
Тер. громада	Синюхинобрідська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA48080150040064316
Основні дані
Населення	345
Поштовий індекс	55241
Телефонний код	+380 5161
Географічні дані
Географічні координати	48°6′45″ пн. ш. 30°34′6″ сх. д. / 48.11250° пн. ш. 30.56833° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	97 м
Водойми	Буг
Місцева влада
Адреса ради	55243, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Синюхин Брід, вул. Центральна, 14
Карта
	Брід (Вітольдів Брід)
	Брід (Вітольдів Брід)
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Брід.

Брід (до 1905 р. — Вітовтів Брід, до 01.02.1945 — Вітольдів Брід) — село в Україні, у Синюхинобрідській сільській громаді^[1] Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 345 осіб.^[2]

Історія

Історична приналежність

Київське князівство 1080–1245

Золота Орда 1245–1368

Велике Князівство Литовське 1368-1569

Річ Посполита 1569-1649

Гетьманщина 1649-1654

Річ Посполита 1654-1672

Османська імперія 1672–1690

Московське Царство 1690–1720

Російська Імперія 1721–1917

УНР 1917-1918

Українська Держава 1918

ТРСУУ 1918-1919

СРСР 1922–1941

/

Третій Рейх/Румунське королівство 1941–1943

СРСР 1943–1991

Україна 1991-до наших днів

Перші поселення на території біля села Вітольдів Брід були приблизно у VI тисячолітті до нашої ери. Цьому свідчать рештки поселень доби неоліту та бронзової доби (VI, II тысячоліть до н. е.), могильник кімерійської епохи (X - VIII ст. до н. е.), поселення скіфської (IV - III ст. до н. е.) и черняхівської культури (II - VI ст.. н.е.).

На цих землях тривалий час, приблизно до XIV століття, панували кочівники доби Дикого Поля.^[3]

Після перемоги війська Великого князя литовського Ольгерда у битві з татарами на річці Синюха 1362 року, доба Золотої Орди у цих місцях була завершена.

Перші поселення під назвою "Вітовтів Брід" з'явились після того, як за переказом, тут князь Вітовт, переслідуючи татар, 1420 року перейшов вбрід річку Південний Буг.^[4]

	... є кам’яний міст і лазня Вітовта на Бузі, також татарські кам’яні руїни – цессенії.
— Мартин Броневський. “Описі Татарії”. 1579 р.

^[5]

Мешканці Вітовтова Брода брали участь у Національно-визвольній війні 1648-1657 рр. Село входило до складу Уманського полку.

1783 року було запроваджено кріпосне право, переважна більшість мешканців села стали казенними кріпосними. Колишні посполиті селяни, які хоча і не мали у власності землі, але фактично були вільними, стали кріпаками і позбавлялись права зміни місця проживання і ставали власністю поміщиків. Поміщик мав право продати кріпака, обміняти на будь-яке майно, розлучити чоловіка з жінкою і батьків з дітьми.

ХІХ сторіччя.

Тривалий час мало назву "Вітовтів Брід". У XIX сторіччі на картах і в документах одночасно використовувались варіанти назви села "Витовтов Брод", "Витольдов Брод", "Витульдов Брод". Серед населення абсолютна більшість була селянами, козаки майже не згадувались у метричних записах села.

З 1801 року по 1917 рік село входило до складу Липовеньківської волості, Балтського повіту (уѣзда), Подільської губернії, Російської імперії.

с. Вітольдів (Витульдов) Брід на карті 1869 року.

1861 року кріпосне право було скасовано і колишнім кріпосним селянам-мешканцім села було виділено ділянки землі, колишні кріпосні селяни стали селянами-власниками "крестьянами-собственниками".

Найпоширинішими прізвищами мешканців с. Вітольдів Брід у другій половині ХІХ сторіччя були: Безпалько, Бордюжа, Головченко, Губаш, Джинжак, Дука, Жбаражовецький, Іванченко, Кифорук, Курібка, Леуський, Павлюк, Перепелиця, Резніченко, Титаренко, Яковенко.

^[6]