В 1955 році закінчив Київський художній інститут, навчався у Василя Касіяна і Федора Самусєва. Творив у галузі плаката та монументально-декоративного мистецтва. Тривалий час працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецького об'єднання «Художник». Близький друг всесвітньо відомого кінорежисера Сергія Параджанова. Тричі монументально-декоративні скульптури Коткова за рішенням Художньої ради НСХУ названі найкращими роботами року[2]. Двічі художник був номінований на здобуття Державної премії СРСР. Свого часу у газеті «Правда» Коткова назвали «абстракціоністом», «формалістом» і «космополітом». Відтоді його «не брали» на офіційні, так звані «тематичні» художні виставки.
За період з початку Незалежності України Ернест Котков провів більше десятка персональних експозицій у Києві, а також за кордоном — у Німеччині, Нідерландах, Болгарії, Великобританії та Люксембурзі.
В наші дні монументальні роботи Ернеста Коткова стали хрестоматійними, проте мало хто знає, що художник належить до київських модерністів, пов’язаних з явищем неофіційного мистецтва.
Незважаючи на успішну кар’єру монументаліста, що розпочалася за часів відлиги, живописна практика Ернеста Коткова зазнавала жорсткої критики. Митцю дорікали за формалізм і до 1980-х років всі свої полотна майстер створював «в стіл». Працюючи «для себе», він випробовував ряд стилістичних прийомів, що згодом знаходили своє втілення в мозаїках та об’ємно-просторових композиціях, які зрештою мали набагато ширшу аудиторію ніж експоновані на виставках твори.
У співавторстві з художником Миколою Бартосіком створив об'ємно-просторові композиції:
«Пробудження» та «Хай завжди буде сонце» — скульптури із заліза та бетону покриті мозаїкою (1981, Вараш, Рівненська обл.); архітектор проєкту — Юрій Худяков.
«Метеорит» — об'ємно-просторова композиція-скульптура висотою до 15 м із заліза та бетону покрита мозаїкою із смальти, мармуру та спеціально виготовленого «модуля» із нержавіючої сталі (1983, Дніпро, біля Льодового палацу спорту «Метеор»); архітектори проєкту: Юрій Худяков, Віктор Судоргін.
Серія с трьох монументів, що знаходяться на території жилого масиву Троєщина: «В пам‘ять жертвам Чорнобиля», «Водограй» та «Букет (в пам'ять про Висоцького)» 1986—1988 р.
.jpg)
.jpg)
