PROFILPELAJAR.COM

Максим Киричук
Киричук Максим Юрійович
Максим Киричук; Киричук Максим Юрійович
Майор
Загальна інформація
Народження	23 березня 1989; селище Борова Харківської області Українська РСР, СРСР
Смерть	22 травня 2022 (33 роки); (загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Поховання	Шостка
Національність	українець
Alma Mater	Львівський інститут сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка»
Військова служба
Роки служби	2014-2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	58 ОМПБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Командування
	командир 13-го окремого мотопіхотного батальйону (2021-2022)
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Киричук.

Максим Юрійович Киричук (23 березня 1989, смт Борова Харківської області — 22 травня 2022) — український військовик, майор Збройних сил України, командир 13-го окремого мотопіхотного батальйону (2021-2022). Учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня.

Життєпис

Після здобуття середньої освіти та проходження військової служби він поступив до Львівського інституту сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка», який у вересні 2009 року набув статусу Академії сухопутних військ^[1].

З початком війни на сході України у 2014 році Максим Киричук став на захист рідної країни. За буремні часи війни побував у багатьох гарячих точках фронту російської-української війни. Пройшов Дебальцеве, Авдіївку, Слов'янськ. 2016 року був призначений командиром мінометної батареї в одному з батальйонів, а у 2017 році обійняв посаду заступника командира батальйону з озброєння^[2].

У березні 2021 року Максим Киричук був призначений командиром 13-го окремого мотопіхотного батальйону, який базувався в смт Вороніж Сумської області^[3].

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну командир батальйону разом зі своїми підлеглими перебував на всіх важких ділянках фронту: під Глуховом, Кролевцем, дещо пізніше Батурином та Ніжином. Захищав Чернігів та Київ.

На початку квітня 2022 року відзначений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня.

У травні 2022 року вояки 13-го окремого мотопіхотного батальйону під Слов'янськом та Бахмутом вели надзвичайно важкі бої з ворогом.

Загинув Максим Киричук 22 травня 2022 року^[4].

Поховали з урочистостями у Шостці 25 травня 2022 року разом ще з двома військовиками - Андрієм Дьоміним та Володимиром Елешкевичем^[5].

Родина

Під час війни на сході України зустрів своє справжнє кохання, а згодом у молодій родині народився маленький син Кирило^[6].

Хобі

Максим Киричук обожнював спорт – футбол і біг, з насолодою вирушав на рибалку. Вмів гарно готувати: мав цілу низку «фірмових» рецептів. Запросто міг самотужки зварити борщу і нагодувати бойових побратимів. Коли видавалася вільна хвилина, мріяв про те, як побудує просторий і затишний дім та запросить на гостини родичів і друзів. Хотів після війни здійснити «всеукраїнську подорож» і відвідати всіх-всіх рідних, яких дуже любив…^[7]

Нагороди

орден «Богдана Хмельницького» II ступеня (2024) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку^[8].
орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.