PROFILPELAJAR.COM

Карл Шмідт
Карл Шмідт
нім. Karl Smidt
Народився	30 серпня 1903; Ноєнгаус, Графство Бентгайм, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	11 січня 1984 (80 років); Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	політик, офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	громадянська війна в Іспанії і Друга світова війна
Військове звання	Konteradmirald
Партія	Християнсько-демократичний союз
Діти	Wolbert Klaus Smidtd
Нагороди
Великий хрест Авіського ордена	Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак есмінця	Нарвікський щит
	; ; ;

Карл Ернст Шмідт (нім. Karl Ernst Smidt; 30 серпня 1903, Ноєнгаус — 11 січня 1984, Фленсбург)— німецький офіцер, капітан-цур-зее крігсмаріне, контрадмірал бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Син пастора Райнгарда Шмідта. 31 березня 1932 року вступив на флот. З 1929 року служив на торпедному катері «Люкс». З 1931 року — інструктор в Кілі. В 1933/34 і 1934/35 роках здійснив навколосвітні плавання на легкому крейсері «Карлсруе». З вересня 1935 по 16 березня 1937 року — командир торпедного катера «Ягуар». В 1936/37 роках брав участь у громадянській війні в Іспанії.

З 4 березня 1939 року — командир есмінця «Еріх Гізе». 13 квітня 1940 року корабель Шмідта був потоплений під час битви за Нарвік. З 9 серпня 1940 по 4 лютого 1941 року — 2-й офіцер Адмірал-штабу командування групи ВМС «Захід». З 36 лютого 1941 по серпень 1942 року — командир есмінця Z27. З 9 серпня 1942 року і до кінця війни — начальник відділу кадрів головнокомандування ВМС «Північне море».

З червня 1945 по 31 березня 1946 року — начальник адміністрації з розмінування в Західній Німеччині. Потім готувався стати пастором, проте в 1947 році був найнятий французькою окупаційною владою і призначений начальником верфі в Занкт-Гоарі. З 1952 року працював в міністерстві транспорту Рейнланд-Пфальцу.

1 лютого 1956 року повернувся на флот і був призначений начальником відділу кадрів. З 1957 року працював у Федеральному міністерстві оборони в Бонні. З 1 квітня 1961 року — командувач силами НАТО на Балтійському морі. З 1 вересня 1961 року — головнокомандувач НАТО німецького флоту на Балтійському і Північному морях. На цій посаді Шмідт здійснив численні візити за кордон і організував декілька маневрів німецького флоту з флотами інших країн-членів НАТО. В червні 1962 року Шмідт ініціював «День флоту» і дозволив цивільним відвідати військові кораблі. 30 вересня 1963 року вийшов у відставку.

З 1 квітня 1964 по 1975 рік — федеральний комісар Морського управління Фленсбурга і Любека. В 1965/70 роках — голова місцевої групи Товариства військових досліджень в Рендсбурзі, одночасно був членом декількох інших товариств. В 1970 році вступив в ХДС. Помер під час відвідування історико-тактичної конференції у Фленсбурзі, за день до запланованої промови.

Звання

Морський кадет (31 березня 1922)
Фенріх-цур-зее (1 квітня 1924)
Оберфенріх-цур-зее (1 квітня 1926)
Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1926)
Оберлейтенант-цур-зее (1 липня 1928)
Капітан-лейтенант (1 червня 1934)
Корветтен-капітан (1 березня 1938)
Фрегаттен-капітан (1 березня 1942)
Капітан-цур-зее (1 червня 1943)
Адмірал флотилії (6 березня 1959)
Контрадмірал (31 жовтня 1961)

Нагороди

Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав 2 медалі одночасно.
Іспанський хрест в бронзі з мечами (6 червня 1939)
Орден морських заслуг (Іспанія) 2-го класу з мечами (21 серпня 1939)
Залізний хрест
- 2-го класу (6 листопада 1939)
- 1-го класу (9 грудня 1939) — «за рішучу та сміливу поведінку під час керівництва своїм есмінцем у торговій війні.»
Нагрудний знак есмінця (19 жовтня 1940)
Нарвікський щит (16 листопада 1940)
Орден Корони Італії, офіцерський хрест (11 березня 1941)
Німецький хрест в золоті (20 листопада 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста (15 червня 1943)
Авіський орден, великий хрест (Португалія; 21 листопада 1961)
Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (14 серпня 1963)

Бібліографія

Seestrategische Lage der Bundesrepublik, Probleme des Aufbaus der Marine, Vortrag in der Führungsakademie der Bundeswehr, Blankenese, Oktober 1959
Das Verteidigungssystem der Nato, Vortrag vor den Kommandeuren der Marine in Bonn, 5. November 1959
Aufgaben der Marine in der Nato, Vortrag, München, 2. Februar 1961
Geleitwort des Befehlshabers der Flotte, in: „Das deutsche Bild der russischen und sowjetischen Marine“, Vorträge der V. Historisch-Taktischen Tagung der Flotte am 6.-7. Dezember 1961 in Frankfurt/M.: Verlag E.S. Mittler & Sohn 1962 (Beiheft 7/8 der Marine Rundschau, Zeitschrift für Seewesen, September 1962), S. 7
Einiges aus meinem Leben, in: „Schule und Haus“ (Schülerzeitschrift des Gymnasiums Hameln), Dezember 1963, S. 4-6
Die Seeämter, in: „Truppenpraxis“ [Monatszeitschrift] 6, 1971, S. 469
Karl Smidt und Hilke Stamatiadis–Smidt (Hrsg.): Gereimtes und Ungereimtes aus böser Zeit 1933-1945, von Reinhard P. W. Smidt, Heidelberg 1981.

Література

Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Alfred de Zayas: Smidt, Karl Ernst; in: Martin Tielke (Hrsg.): Biographisches Lexikon für Ostfriesland, Band 4: Aurich 2007; ISBN 3-932206-62-2; S. 394–397.
Johannes Berthold Sander-Nagashima: Die Bundesmarine 1950 bis 1972, Konzeption und Aufbau; München 2006; S. 90–96
Alfred de Zayas: Die Wehrmacht-Untersuchungsstelle, Unveröffentlichte Akten über alliierte Völkerrechtsverletzungen im Zweiten Weltkrieg; München: Universitas/Langen-Müller, 1980; S. 369 ff., 384, 391, 444.
Artikel Karl Smidt, fr. Admiral; in: Munzinger, Internationales Biographisches Archiv 38/1968 vom 9. September 1968.
Manfred Dörr: Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine, Band 2: L-Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2498-0, S. 261–262