Юрій Федорович Зли́день ( 15 травня 1925 , Зачепилівка — 26 квітня 2001 , Київ ) — український живописець ; член Спілки радянських художників України з 1961 року. Син письменника Федора Злидня , чоловік мистецтвознавця Маргарити Ілляшенко .
Народився 15 травня 1925 року в селі Зачепилівці (нині селище міського типу Красноградського району Харківської області , Україна ). Брав у часть у німецько-радянській війні . Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985)[ 1]
Упродовж 1946—1951 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі . Його викладачами були зокрема Тамара Дроздова , Микола Погрібняк , Наталія Глухеннька . Дипломна робота — картина «На посадці лісозахисної смуги» (керівник Михайло Панін ).
Протягом 1952—1966 років жив у місті Жданові (нині Маріуполь ), потім у Києві , де мешкав у будинку на вулиці Чкалова , № 86, квартира № 10 та в будинку на провулку Бастіонному , № 9, квартира № 82[ 2] 26 квітня 2001 року.
Працював в галузі станкового живопису , переважно в жанрі пейзажу . Основні твори:
«Ранок на Дніпрі» (1951);
«“Азовсталь” узимку» (1951);
«Вид на “Азовсталь”» (1952);
«Весняний етюд» (1957);
«Балтійське море» (1958);
«Літній день в Жданові» (1958; Маріупольський краєзнавчий музей );
«Ранок. Зміна» (1959);
«Ранок на судноверфі» (1960);
«Ранок у Суботові» (1960, полотно , олія );
«Село Шевченкове» (1961);
«Вечір у Седневі» (1963);
«Яхти» (1963, темпера );
«Лани Донеччини» (1965);
«Над Дніпром» (1968);
«Блакитна тиша» (1969);
«Осіннє тепло» (1970);
«Зимові чари» (1971);
«Над сивим Славутичем» (1971);
«Вечір на Азові» (1972);
«Над Дніпром» (1973—1974);
«Дніпрові кручі» (1974);
«Весняний Печерськ» (1974);
«Пам'ятник Лесі Українці у Києві» (1975);
«В ім'я життя» (1975);
«Світанок» (1976);
«Озеро Лахтинське» (1977);
«Над Північною Двіною» (1978);
«Осінь у Рибачому» (1979, полотно, олія);
«Азовський вечір» (1980);
«Жуків острів» (1981);
«Золотий ранок» (1982);
«Іній» (1983);
«Солов'їна ніч» (1983);
«Вечір у Дибинцях» (1983);
«Весна в Ходорові» (1984);
«Осінь у Ботанічному» (1984);
«І знову весна» (1985);
«Зима. Площа слави» (1985).
Брав участь в обласних, республіканських виставках з 1951 року. Персональні виставки відбулися у Жданові у 1958 році, Києві у 1985 році, Ржищеві у 1988 році.
Роботи зберігаються у Художньому музеї імені Архипа Куїнджі у Маріуполі, Маріупольському і Тернопільському краєзнавчих музеях , Очаківському , Запорізькому , Донецькому художніх музеях , Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» .
