PROFILPELAJAR.COM

**Ззовні**
Ззовні
рос. Извне
Жанр	наукова фантастика
Форма	коротка повість[d]
Автор	Стругацький Аркадій Натанович і Стругацький Борис Натанович
Мова	російська
Опубліковано	1958

Див. також: Ззовні

«Ззовні» — фантастична повість радянських письменників Аркадія і Бориса Стругацьких, хронологічно перший опублікований спільний твір авторів.

Історія створення

Оповідання «Ззовні» було опубліковане в 1958 році в журналі «Техніка — молоді» (перша публікація спільно написаного твору). Згодом розширене авторами до обсягу повісті і в цьому вигляді включене до авторської збірки науково-фантастичних оповідань «Шість сірників», випущеної в 1960 році видавництвом Детгиз.

Сюжет

Час дії: сучасність (1950-ті роки).
Місце дії: Радянський Союз (Далекий Схід і Середня Азія).

Повість складається з трьох новел:

«Людина в сітчастій майці. Розповідь офіцера штабу Н-ської частини майора Кузнєцова»,
«Прибульці. Розповідь учасника археологічної групи „Апіда“ К. Н. Сергєєва»,
«На борту „Летючого Голландця“. Розповідь колишнього начальника археологічної групи „Апіда“ Б. Я. Лозовського».

Новели являють собою звіти трьох осіб, які стали свідками й учасниками відвідин Землі космічними прибульцями. Порядок новел обумовлений поступовим «наближенням до розгадки».

Перше оповідання «Людина в сітчастій майці» ведеться від імені офіцера, який разом з товаришами знайшов у горах Далекого Сходу виснажену людину за обставин, незрозумілих і непояснених в рамках новели. Являє собою майже документальний опис сходження А. Стругацького на Авачинську сопку ще під час служби на Камчатці.

Друге оповідання «Прибульці» — звіт учасника археологічної експедиції, що став свідком дій Прибульців («павуків») у районі дії експедиції. В ньому стає зрозумілим підґрунтя першої новели і наводяться сторінки з щоденника автора і героя третьої частини повісті, який, як з'ясовується, наважується проникнути в корабель Прибульців. В основі — враження Б. Стругацького від археологічної експедиції в Пенджикент.

У заключній новелі «На борту „Летючого Голландця“» автор оповідання розповідає про своє перебування в кораблі Прибульців. З'ясовується, що корабель — повністю автоматизований агрегат, що автономно подорожує в космосі з метою дослідження і збору на відвідуваних планетах зразків фауни і флори, різноманітні химерні форми яких виявляє герой. Розумних «Господарів» на кораблі немає, а функції комплектування колекцій здійснюють кібернетичні пристрої, запрограмовані нехтувати прямоходячих істот, очевидно, щоб не захопити помилково розумних представників досліджуваних планет. Герой виходить на односторонній віддалений контакт з Господарями, які, не маючи безпосереднього доступу до ситуації, дають команду повернути «двоногу розумну істоту» на її рідну планету. Новела закінчується «Витягами з протоколу заключного засідання Сталінабадської комісії» з розслідування інциденту.

Літературні й художні особливості

Принцип формування твору з частин, що описують події з точки зору різних героїв з притаманними стилістичними особливостями, буде застосовуватися Стругацькими в тому чи іншому вигляді, доволі часто. Див., наприклад, «Пікнік на узбіччі», «Равлик на схилі» тощо.

В описі «звіринця» на космічному кораблі автори вперше продемонстрували витончену фантазію у вигадуванні морфології істот інших планет, фантазію, яка допоможе їм у заселенні Лісу «Равлика...» і засмічуванні узбіччя «Пікніка...».

Епізод зі статуеткою трипалого чоловічка віщує уважність авторів до незвичайної деталі — важливий елемент художнього стилю зрілих Стругацьких.

Перші дві частини багато в чому засновані на особистих враженнях авторів: «Людина в сітчастій майці» — на враженнях Аркадія Стругацького від сходження на Авачинську сопку, «Прибульці» — участь Бориса Стругацького в археологічній експедиції в районі Пенджікента влітку 1957 року^[1].

Проблематика

У повісті виділяються дві проблеми:

проблема контакту,
кібернетизація.

Характерна оптимістична позиція авторів. Так, вони впевнені у повному взаєморозумінні цивілізацій і апріорної доброзичливості будь-якого розуму — положення, істинність яких стане для Стругацьких далеко неочевидною і зазнає ретельного дослідження в інших творах. Читач має право засумніватися і в «кібернетичному оптимізмі» повісті — виявивши на її сторінках муміфіковане тіло представника іншої цивілізації, який також випадково опинився на кораблі і загинув від виснаження. Залишається неясним, чи усвідомлювали автори цю деталь як натяк на латентні негаразди кібернетичного майбутнього.

Публікації

Публікація оповідання в журналі «Техніка — молоді»^[2] містила багато спотворень. За спогадами Бориса Стругацького, «...автори вперше тоді безпосередньо зіткнулися з редакторським свавіллям: початковий варіант то скорочувався без усякої пощади, то в нього вимагали вставити щось нове і зовсім несподіване (радянсько-китайську дружбу, наприклад), то без пояснення причин наполягали на зміні назви „Прибульці“... Автори терпляче і покірливо йшли на все.»^[1]

Ще до публікації в журналі у співавторів виникла ідея розширити його до обсягу повісті, що була написана в 1958 році і видана в авторській збірці «Шість сірників» (1960).^[3]

У 1982 році повість була перекладена англійською мовою і надрукована в журналі «Soviet Literature Monthly», № 1 (січень 1982 р.). Надалі вона ще двічі видавалася в англомовних збірках фантастики: «Aliens, Travelers, and Other Strangers» (1984) та в антології світової фантастики Джеймса Ганна «The Road to Science Fiction 6: Around the World» (1998).^[4]

Критика

Критика практично не мала претензій до повісті, за винятком В. Шитової^[ru] («Юність», 1961, № 8), неприємно враженої населенням «звіринця», яка звинуватила авторів у збоченій фантазії.

Інше

Цікава паралель між збиранням представників фауни і флори у «Ззовні» кібернетичними прибульцями з космосу і «крадіжкою» ділянки біосфери в пізній фантастичній казці С. Ярославцева (псевдонім А. Стругацького) «Експедиція до пекла» «космічними піратами».

Повість Кіра Буличова «Половина життя» з циклу творів про доктора Павлиша^[ru] також описує життя людини на борту позаземного автоматичного корабля, який збирає зразки тваринного світу різних планет.

Примітки

↑ ^а ^б Борис Стругацкий. Комментарии к пройденному / В кн.: Стругацкий А., Стругацкий Б. Собрание сочинений в 11 томах. Том 1: 1955—1959 гг. — Д.: «Сталкер»; СПб.: «Terra Fantastica», 2000. — ISBN 966-596-445-3.
↑ Аркадий Стругацкий, Борис Стругацкий. Извне: Научно-фантастический рассказ / Худож. Е.Борисов // «Техника — молодежи». — 1958. — № 1. — С. 26-30.
↑ Аркадий Стругацкий, Борис Стругацкий. Шесть спичек: Научно-фантастические рассказы / Предисловие издательства; Художник Б.Алимов. — М.: Детгиз, 1960. — 208 с., ил.
↑ The Internet Speculative Fiction Database «Извне». Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 12 жовтня 2019.