Збройні сили Афганістану — збройні сили Афганістану, призначені для захисту свободи, незалежності й територіальної цілісності держави. Складаються зі сухопутних військ та Національного повітряного корпусу. Флоту Афганістан не має.
З 1960-х до початку 1990-х років афганська армія готувалась та оснащувалась Радянським Союзом. У 1970-х роках кількість військовослужбовців в афганській армії була піковою — близько 200 тис. осіб. Армія Афганістану брала участь у громадянській війні. Після падіння ДРА 1992 року влада перейшла до талібів та єдині збройні сили припинили своє існування.
Наш час
Після падіння режиму талібів 2001 року, афганська армія була сформована заново за допомогою інструкторів зі США й НАТО. Президент АфганістануХамід Карзай встановив чисельність збройних сил — 70 тис. осіб до 2009 року. Багато військових експертів[яких?] вважають, що цього недостатньо, та що необхідно щонайменше 200 тис. осіб, щоб контролювати ситуацію в країні. До червня2003 року сформували корпус чисельністю 3000 осіб.
Структура та комплектація
Чисельність
Достеменно не відомо яка була чисельність збройних сил Афганістану станом на 2016 рік.
У доповіді Спеціального генерального інспектора США з відновлення Афганістану (Сигар) за 2016 рік стверджувалося, що «ні Сполучені Штати, ні їхні афганські союзники не знають, скільки афганських солдатів і поліцейських насправді існує, скільки насправді є для служби або як наслідок, Справжній характер їх оперативних можливостей».[1]
Сухопутні війська
Базовою структурною одиницею в афганській армії вважається батальйон, що складається з 600 осіб. Підрозділи спеціального призначення формуються за зразком армії США. До 2007 року було заплановано 76 батальйонів.
У липні 2007 року було сформовано перший батальйон спеціального призначення. Бійці пройшли тримісячні курси підготовки американських сил спеціального призначення. Вони набули передових піхотних навичок, а також пройшли підготовку з надання першої допомоги й тактичних прийомів. Вони цілком оснащені обладнанням армії США.
На озброєнні ВПС Афганістану перебуває наступна техніка та засоби ураження:[2](англ.)
Тип
Кількість
Замовлення
EMB-314 (A-29)
2
18
Boieng 727
3
C-130H Hercules
3
Cessna 208
26
Мі-8 / 17
43
Мі-35
7
SA.315
2
1
UH-1H
10
MD.500
6
48
9 січня 2020 року з'явилась інформація про падіння МІ 35 на заході Афганістану у провінції Фарах близько 11-ї години за місцевим часом. Причиною падіння називають технічну несправність. Унаслідок авіакатастрофи загинули двоє льотчиків.[3]
В ході захоплення талібами території Афганістану, військові пілоти евакуювали 22 літаки та 24 гелікоптери Повітряних сил Афганістану до Узбекистану[4], ще 12 розвідувально-ударних літаків Cessna AC-208 та один Pilatus PC-12NG до Таджикистану [5].
Озброєння
Стрілецька зброя
З початку 1970-х років армія була оснащена радянськими АК-47 як основною стрілецькою збрєю. 2008 року AK-47 замінили гвинтівками M16 виробництва США. Нині майже вся стрілецька зброя — виробництва країн НАТО. Деякі підрозділи спеціального призначення також оснащені M16. АНА також застосовує радянську вогнепальну зброю, що залишилась з часів існування ДРА.
Причини поразки збройних сил Афганістану проти Талібану
Ексміністр фінансів Афганістану звинуватив у падінні уряду корумпованих чиновників, які винайшли «солдат-примар» та брали платежі у талібів. Халід Пайенда сказав Бі-бі-сі, що більшість із 300 000 військовослужбовців та поліцейських на урядових книгах не існували. Він сказав, що фантомний персонал був доданий до офіційних списків, щоб генерали могли привласнити свою заробітну плату.[1]