Після одного року в Італії Соларі приєднався до бельгійського «Льєрса» влітку 2004 року, за який забив п'ять голів у своєму єдиному сезоні і допомог своїй команді посісти десяту позицію. Після цього аргентинець підписав контракт з кіпрським АПОЕЛем[1]. У своєму першому сезоні Естебан провів 16 матчів у стартовому складі та чотири рази вийшов на заміну і забив 14 голів, а також здобув Кубок Кіпру[2]. В наступному Соларі став найкращим бомбардиром Першого дивізіону Кіпру 2006/07, забивши 20 голів, і допоміг клубу із Нікосії виграти своє третє чемпіонство за шість років. Він також був визнаний найкращим гравцем ліги[3].
Наприкінці травня 2007 року Соларі перейшов у мексиканський клуб «УНАМ Пумас»[4], де також був найкращим бомбардиром з 25 голами за сезон 2007/08[5]
15 червня 2008 року Соларі перейшов до іспанської «Альмерії», яка заплатила мексиканцям за гравця 3,8 мільйона євро[6]. Він дебютував у іспанській Ла Лізі 31 серпня у виїзній грі проти «Атлетіка» (Більбао) (3:1), вийшовши на заміну[7], втім закріпитись у снові так і не зумів. У свій перший сезон він зіграв лише вісім ігор у чемпіонаті і забив один гол, а також 4 рази виходив у матчах Кубка, де відзначився двічі. Однак він залишився у клубі на наступний сезон 2009/10, який став ще гіршим — він зіграв лише два матчі у Ла Лізі.
2 червня 2010 року 30-річний Соларі підписав контракт на три роки з колишнім клубом АПОЕЛ, де як і минулого разу одразу став основним бомбардиром команди[8]. Він забив чотири м'ячі в шести матчах у Лізі Європи УЄФА того сезону[9], а також 11 голів у 28 іграх чемпіонату, знову ставши чемпіоном Кіпру. Наступного року він з командою сенсаційно дійшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів 2011/12, в якій взяв участь у 12 іграх і забив 2 голи, в тому числі один 4 квітня 2012 року у чвертьфінальному матчі проти «Реала» на «Сантьяго Бернабеу» (2:5)[10].
У сезоні 2012/13 Соларі отримав кілька травм і з'явився лише в трьох матчах за клуб. Через це 5 січня 2013 року його контракт з АПОЕЛем було розірвано за взаємною згодою[11], і пізніше того ж місяця він приєднався до іншого місцевого клубу «Аполлон» (Лімасол), де і дограв сезон, ставши володарем Кубка Кіпру.
16 липня 2013 року Соларі уклав угоду з грецьким клубом «Шкода Ксанті»[12], де в першому ж сезоні став найкращим бомбардиром чемпіонату Греції з 16 голами в 34 іграх[13][14].
Влітку 2014 року Естебан підписав контракт з клубом китайської Суперліги «Далянь Їфан»[15], але в лютому 2015 року повернувся до Греції, щоб грати за «Ерготеліс»[16], який покинув у квітні того ж року, зігравши лише 9 ігор за клуб[17].
Згодом Соларі виступав в еквадорській Серії А за «Депортіво Куенка» та «Аукас»[18], де і завершив ігрову кар'єру 2016 року.
Соларі походить зі спортивної сім'ї: його батько, Едуардо Соларі[es], також був футболістом, а мати Алісіея Сусана Поджіо — викладач фізкультури. Крім цього два з його трьох братів, Сантьяго і Давід[en], також були футболістами, а сестра Ліз Соларі[en] — відома модель[24][25][26].
↑ абCalderón, Daniel (26 травня 2020). Estaban Solari, el ídolo del Apoel [Esteban Solari, Apoel's idol] (ісп.). Potrero x el Mundo. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022.
↑Enrique Romero (30 жовтня 1999). Que hoy nos dejen muy bien parados [May our name be held very high today]. Olé (Spanish) . Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
.svg){kind=small}
