Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1955)

Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1955)
Classe Indomito (cacciatorpediniere 1955)
Служба
Тип/клас ескадрені міноносці
Держава прапора Італія Італія
Належність ВМС Італії
Замовлено 2
Закладено 2
Спущено на воду 2
Виведений зі складу флоту 2
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 2 775 тонн (стандартна)
3 810 тонн (повна)
Довжина 127,6 м
Ширина 13,2 м
Осадка 4,5 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
4 котли «Foster Wheele»
Гвинти 2
Потужність 65 000 к.с.
Швидкість 34 вузли
Дальність плавання 3 000 миль на швидкості 16 вузлів
Екіпаж 318 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 x 2) 127-мм гармати Mark 12 5"/38
16 x 40-ии гармат Bofors L60
Торпедно-мінне озброєння 2 x 533-мм протичовнові торпедні апарати

Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (італ. Classe Indomito), також відомі як Ескадрені міноносці типу «Імпетуозо» (англ. Impetuoso-class destroyer) — серія ескадрених міноносців ВМС Італії.

Ескадрені міноносці типу «Індоміто» були першими італійськими есмінцями, збудованими після закінчення Другої світової війни.

Представники

Корабель Виготовлювач Бортове позначення Закладено Спущено У строю Статус
«Імпетуозо»
«Impetuoso» 		«Cantiere navale di Riva Trigoso» D 558 7 травня 1952 року 16 вересня 1956 року 25 січня 1958 року Виключений зі складу флоту у 1983 році
«Індоміто»
«Indomito» 		«Ansaldo», Ліворно D 559 24 квітня 1952 року 9 серпня 1955 року 23 лютого 1958 року Виключений зі складу флоту 3 листопада 1980 року

Конструкція

Корпус есмінців типу «Індоміто» був розроблений на базі есмінців воєнного часу типу «Команданті Медальє д'Оро». Силова установка складалась з 4 парових котлів типу «Foster Wheele» і 2 парових турбін потужністю 65 000 к.с., що забезпечували максимальну швидкість у 34 вузли.

Озброєння кораблів складалось з двох здвоєних артилерійських установок із 127-мм гарматами Mark 12 5"/38, а також з 16 40-ии гармат Bofors L60: дві зчетверені установки і чотири здвоєні. Крім того, на кораблях встановлювались два 533-мм протичовнові торпедні апарати.

Наприкінці 1960-х років кораблі були модернізовані. У носовій частині була встановлена 127/54-мм гармата, у кормовій - пускова установка RIM-24 Tartar. Також було модернізоване радіоелектронне обладнання.

Галерея

  • «Імпетуозо»
    «Імпетуозо»
  • «Індоміто»
    «Індоміто»

Посилання

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. — NAVAL INSTITUTE PRESS, Annapolis, Maryland (англ.)