Діптерокарпові

Діптерокарпові
Період існування: маастрихт — наш час
Dipterocarpus retusus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Dipterocarpaceae
Blume[1]
Роди

Anisoptera
Cotylelobium
Dipterocarpus
Dryobalanops
Hopea
Marquesia
Monotes
Neobalanocarpus
Pakaraimaea
Parashorea
Pseudomonotes
Shorea
Stemonoporus
Upuna
Vateria
Vateriopsis
Vatica

Вікісховище: Dipterocarpaceae

Dipterocarpaceae (діптерокарпові) — це родина, яка охоплює 17 родів та приблизно 500 видів переважно дерев тропічних низовинних дощових лісів. Назва родини, утворена від назви роду Dipterocarpus, сформована з грецьких слів (di = два, pteron = крило та karpos = плід) та посилається на плід з двома крильцями. Найбільшими родами є Shorea (196 видів), Hopea (104 види), Dipterocarpus (70 видів) та Vatica (65 видів).[2] Багато представників родини —  великі дерева, як правило висотою 40-70 метрів, деякі навіть понад 80 метрів (у роду Dryobalanops,[2] Hopea[3] та Shorea),[3] найвище відоме дерево (Shorea faguetiana) — 88,3 метрів.[3] Окремі види цієї родини мають важливе значення для торгівля лісом. Поширені представники родини пантропічно, від північної Півдденної Америки до Африки, Сейшел, Індії, Індокитаю, Індонезії та Малайзії.[4] Найбільша різноманітність видів родини зафіксована на Борнео.[2] Деякі види рослин родини на цей час вже опинились під загрозою вимирання в результаті надмірної, в тому числі нелегальної, вирубки, та зміни середовища. 

Рослини родини є джерелом цінних порід дерева, ароматичних ефірних олій, смол і бальзамів та облицювання клеєної деревини.

Класифікація

Родина діптерокарпових як правило поділяється на три підродини:

  • Dipterocarpoideae: найбільша з підродин, до якої включають 13 родів та бл. 475 видів. Поширення: Сейшельські Острови, Шрі-Ланка, Індія, Південно-Східна Азія до Нової Гвінеї, та значне поширення на Борнео, де ця підродина є домінуючими видами у лісах низовин. Північ Борнео (Бруней, Сабах та Саравак) має найвищу в світі концентрацію видів цієї родини.[2] Морфологічно  Dipterocarpoideae може бути розділена на дві групи,[2][5] для яких використовують назви триб Shoreae та Dipterocarpeae, однак наявна на цей час генетична інформація не підтверджує цей поділ:[6][7]
    • Dipterocarpeae (Anisoptera, Cotylelobium, Dipterocarpus, Stemonoporus, Upuna, Vateria, Vateriopsis, Vatica). Роди цієї групи мають чашолистки, що торкаються, але не перехрещуються, одиночні навколоплодники, розкидані канали для смол та базову кількість хромосом x = 11.
    • Shoreae (Balanocarpus, Hopea, Parashorea, Shorea). Роди цієї групи мають чашолистки, що находять один на одного, згруповані навколоплодники, канали для смол, зібрані в пучки, та базову кількість хромосом x = 7[6]
  • Monotoideae: 3 роди, 30 видів. Рід Marquesia росте в Африці. Рід Monotes має 26 видів, розподілених між Африкою та Мадагаскаром. Рід Pseudomonotes росте в колумбійській частині басейну Амазонки.
  • Pakaraimoideae: має єдиний вид, Pakaraimaea roraimae, знайдений на гвіанському високогір'ї Південної Америки.

Нещодавнє генетичне дослідження виявило, що азійські діптерокарпові мають спільного прабатька — Sarcolaenaceae, родину дерев, ендемічну для Мадагаскару.[8] Це може вказувати на походження діптерокарпових ще з південного суперконтиненту Гондвани, і що спільний предок азійських діптерокарпових та мадагаскарського Sarcolaenaceae на землях Індії-Мадагаскару-Сейшел мільйони років тому та був перенесений на північ з рухом туди Індії, яка пізніше стикнулася з Азією, що й дозволило діптерокарповим поширитись в Південносхідній Азії та Малайзії. Найдавніший пилок діптерокарпових був знайдений на території М'янми (яка на той час була частиною Індостанської плити) і датується верхнім Олігоценом.[9] Ознаки присутності діптерокарпових повільно зростають за різноманітністю та кількістю до середнього Міоцену[9] Хімічні сліди смол діптерокарпових в Індії датуються аж до Еоцену.

Викопні членистоногі

Джерелом утворення бурштину віком 52 мільйони років, який знайдений в індійській провінції Гуджарат та містить значну кількість включень членистоногих, було визначено сік дерева родини діптерокаарпових.[10]

Екологія

Види діпттерокарпових є як вічнозелені, так і листопадні.[11] Види в Таїланді ростуть на  висотах від рівня моря до бл.1300 м.н.м. в різних середовищах: низовинний діптурокарповий ліс на висотах 0-350 м.н.м.; вапнякові та прибережні пагорби.

Примітки

  1. ↑ Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III. Botanical Journal of the Linnean Society. 161 (2): 105—121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x. Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
  2. ↑ а б в г д Ashton, P.S. Dipterocarpaceae. In Tree Flora of Sabah and Sarawak, Volume 5, 2004. Soepadmo, E., Saw, L. G. and Chung, R. C. K. eds. Government of Malaysia, Kuala Lumpur, Malaysia. ISBN 983-2181-59-3
  3. ↑ а б в Borneo. Eastern Native Tree Society. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 17 квітня 2009.
  4. ↑ Gardner, Simon; Sidisunthorn, Pindar; May, Lai Ee (2011). Heritage trees of Penang. Penang: Areca Books. ISBN 978-967-57190-6-6.
  5. ↑ Maury-Lechon, G. and Curtet, L. Biogeography and Evolutionary Systematics of Dipterocarpaceae.
  6. ↑ а б S Dayanandan; P S Ashton; S M Williams; R B Primack (1999). Phylogeny of the tropical tree family Dipterocarpaceae based on nucleotide sequences of the chloroplast RBCL gene. American Journal of Botany. 86 (8): 1182—90. doi:10.2307/2656982. JSTOR 2656982. PMID 10449398. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.
  7. ↑ S. Indrioko; O. Gailing; R. Finkeldey (2006). Molecular phylogeny of Dipterocarpaceae in Indonesia based on chloroplast DNA. Plant Systematics and Evolution. 261 (1–4): 99—115. doi:10.1007/s00606-006-0435-8.
  8. ↑ M. Ducousso, G. Béna, C. Bourgeois, B. Buyck, G. Eyssartier, M. Vincelette, R. Rabevohitra, L. Randrihasipara, B. Dreyfus, Y. Prin. The last common ancestor of Sarcolaenaceae and Asian dipterocarp trees was ectomycorrhizal before the India-Madagascar separation, about 88 million years ago. Molecular Ecology 13: 231 January 2004.
  9. ↑ а б Morley, R.J. 2000. Origin and Evolution of Tropical Rain Forests. Wiley-Blackwell, NY.
  10. ↑ Sample, Ian. «Prehistoric creatures discovered in huge Indian amber haul» [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] The Guardian, 25 October 2010. Retrieved: 26 October 2010.
  11. ↑ Smitinand, Tem, & Thatwatchai Santisuk, 1981, Dipterocarpaceae of Thailand with Special Reference to Silvicultural Ecology, Malaysian Forester, 44: 377-85

Посилання