Григорій (Лакота)

Григорій (Лакота)
Єпископ-помічник
Перемишльської єпархії
10 лютого 1926 — 12 листопада 1950
Обрання: 10 лютого 1926
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Титулярний єпископ Даонію
10 лютого 1926 — 12 листопада 1950
Обрання: 10 лютого 1926
Наступник: Jerzy Modzelewski
 
Альма-матер: Віденський університет і Авґустинеум
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження: 31 січня 1883(1883-01-31)
Голодівка, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть: 12 листопада 1950(1950-11-12) (67 років)
концтабір Абезь, Комі АРСР
Священство: 30 серпня 1908
Єп. хіротонія: 16 травня 1926

CMNS: Григорій у Вікісховищі

Кир Григорій Лакота, Ярослав (Польща) 1939—1941 р.jpg
Кир Григорій Лакота, Ярослав (Польща), 1939—1941 р.
Григорій Лакота, 1946

Блаженний Григорій Лакота (31 січня 1883, Голодівка (тепер Задністряни) на Львівщині — 12 листопада 1950, концтабір Абезь, Росія) — український релігійний діяч. Єпископ-помічник Перемишльський УГКЦ. Ректор Перемишльської духовної семінарії. Жертва сталінського терору.

Біографія

Богослов'я студіював у Львові. 30 серпня 1908 року висвячений на священника у Перемишлі. У Відні 1911 року здобув ступінь доктора богослов'я (дисертація на тему: Die Bedeutung der Bergpredikt bei Matthäus[2]; захист 28 березня 1911[3]). Із 1913 року — професор Перемишльської Духовної Семінарії, а трохи згодом — її ректор. 10 лютого 1926 р. папа Пій XI номінував о. Григорія Лакоту єпископом-помічником Перемишльської єпархії. Його хіротонія відбулася 16 травня 1926 р. Владика Григорій займався джерелознавчими студіями. Зокрема, він упорядкував рішення трьох єпархіальних синодів Перемишльсько-Самбірської єпархії, які вийшли друком у 1939 році в Перемишлі[4].

Арешт і заслання

9 червня 1946 року заарештований органами НКВД СССР та незаконно засуджений на 10 років ув'язнення, вивезений до Комі АРСР. На Сибіру владика намагався взяти на себе найважчу роботу й полегшити муки іншим. Італійський священник о. Петро Леоні, що також був на каторзі в Сибіру, у своїх споминах пише: «На засланні, серед людської мізерії, я стрінув теж і правдивих ангелів у людському тілі, які своїм життям представляли на землі Херувимів, прославляючих Христа-Царя слави. Між ними був ісповідник віри, владика Григорій Лакота, перемишльський єпископ-помічник, який від 1948 до половини 1950 року просвічував нам знесиленим каторжникам своїм прикладом християнських чеснот» (1959).

Помер о. Григорій Лакота 12 листопада 1950 у концтаборі Абезь біля Воркути.

З огляду на великий авторитет серед каторжників, більшовицька влада проявила елементарну повагу до єпископського сану і дозволила похоронити владику Григорія на цвинтарі (могила Д-14), про що є свідчення очевидців.

Вшанування

Улітку 1996 р. з Божою поміччю вдалося віднайти могилу блаженного владики Григорія Лакоти та підготувати необхідні матеріали для проголошення його блаженним.

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

Відтак улітку 2001 р. його нетлінні останки були перевезені з Абезі до Львова в каплицю Різдва Пресвятої Богородиці, що на Сихові, де мощі й покоїлись увесь цей час. А торжественне перенесення їх у храм Різдва Пресвятої Богородиці відбулося в неділю 11 жовтня. З цього дня мощі блаженного залишатимуться у храмі — кожен може випросити у Бога благодать через заступництво Григорія Лакоти — блаженного новомученика нашої української землі, подиву гідного «ангела у людському тілі».

У жовтні 2015 р. посмертно реабілітований[5].

Посвячення меморіального комплексу Блаженного Григорія Лакоти 15 жовтня 2017 року в с. Задністряни.

15 жовтня 2017 р. в с. Задністряни Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор Возьняк освятив наріжний камінь під будівництво меморіального комплексу Блаженного Григорія Лакоти[6].

12 листопада 2017 р. Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор Возьняк, здійснив чин благословення храму Блаженного священномученика Григорія (Лакоти) на вул. Демнянській, 10-Б у Львові[7].

Примітки

  1. а б GCatholic.org — 1997.
  2. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 315.
  3. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 288.
  4. Лакота, Григорій (1939). Три синоди перемиські й єпархіальні постанови валявські в 17 – 19 ст. Перемишль.
  5. Прокуратура реабілітувала двох єпископів та трьох священиків УГКЦ, яких репресували в 1946—1947 роках. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 3 листопада 2015.
  6. Митрополит Ігор освятив у Задністрянах на Самбірщині наріжний камінь під будівництво Меморіальний комплекс Блаженного Григорія Лакоти [відео&фото]. sde.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  7. Благословення храму блаженного священномученика Григорія (Лакоти) у Львові. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.

Джерела

Посилання