Григорій (Лакота)
Єпископ-помічник Перемишльської єпархії
10 лютого 1926 — 12 листопада 1950
Обрання:	10 лютого 1926
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Титулярний єпископ Даонію
10 лютого 1926 — 12 листопада 1950
Обрання:	10 лютого 1926
Наступник:	Jerzy Modzelewski
Альма-матер:	Віденський університет і Авґустинеум
Науковий ступінь:	доктор богослов'я
Діяльність:	католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження:	31 січня 1883(1883-01-31) Голодівка, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть:	12 листопада 1950(1950-11-12) (67 років) концтабір Абезь, Комі АРСР
Священство:	30 серпня 1908
Єп. хіротонія:	16 травня 1926
Григорій у Вікісховищі

Блаженний Григорій Лакота (31 січня 1883, Голодівка (тепер Задністряни) на Львівщині — 12 листопада 1950, концтабір Абезь, Росія) — український релігійний діяч. Єпископ-помічник Перемишльський УГКЦ. Ректор Перемишльської духовної семінарії. Жертва сталінського терору.

Богослов'я студіював у Львові. 30 серпня 1908 року висвячений на священника у Перемишлі. У Відні 1911 року здобув ступінь доктора богослов'я (дисертація на тему: Die Bedeutung der Bergpredikt bei Matthäus^[2]; захист 28 березня 1911^[3]). Із 1913 року — професор Перемишльської Духовної Семінарії, а трохи згодом — її ректор. 10 лютого 1926 р. папа Пій XI номінував о. Григорія Лакоту єпископом-помічником Перемишльської єпархії. Його хіротонія відбулася 16 травня 1926 р. Владика Григорій займався джерелознавчими студіями. Зокрема, він упорядкував рішення трьох єпархіальних синодів Перемишльсько-Самбірської єпархії, які вийшли друком у 1939 році в Перемишлі^[4].

9 червня 1946 року заарештований органами НКВД СССР та незаконно засуджений на 10 років ув'язнення, вивезений до Комі АРСР. На Сибіру владика намагався взяти на себе найважчу роботу й полегшити муки іншим. Італійський священник о. Петро Леоні, що також був на каторзі в Сибіру, у своїх споминах пише: «На засланні, серед людської мізерії, я стрінув теж і правдивих ангелів у людському тілі, які своїм життям представляли на землі Херувимів, прославляючих Христа-Царя слави. Між ними був ісповідник віри, владика Григорій Лакота, перемишльський єпископ-помічник, який від 1948 до половини 1950 року просвічував нам знесиленим каторжникам своїм прикладом християнських чеснот» (1959).

Помер о. Григорій Лакота 12 листопада 1950 у концтаборі Абезь біля Воркути.

З огляду на великий авторитет серед каторжників, більшовицька влада проявила елементарну повагу до єпископського сану і дозволила похоронити владику Григорія на цвинтарі (могила Д-14), про що є свідчення очевидців.

Улітку 1996 р. з Божою поміччю вдалося віднайти могилу блаженного владики Григорія Лакоти та підготувати необхідні матеріали для проголошення його блаженним.

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

Відтак улітку 2001 р. його нетлінні останки були перевезені з Абезі до Львова в каплицю Різдва Пресвятої Богородиці, що на Сихові, де мощі й покоїлись увесь цей час. А торжественне перенесення їх у храм Різдва Пресвятої Богородиці відбулося в неділю 11 жовтня. З цього дня мощі блаженного залишатимуться у храмі — кожен може випросити у Бога благодать через заступництво Григорія Лакоти — блаженного новомученика нашої української землі, подиву гідного «ангела у людському тілі».

У жовтні 2015 р. посмертно реабілітований^[5].

15 жовтня 2017 р. в с. Задністряни Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор Возьняк освятив наріжний камінь під будівництво меморіального комплексу Блаженного Григорія Лакоти^[6].

12 листопада 2017 р. Високопреосвященний владика Ігор, Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор Возьняк, здійснив чин благословення храму Блаженного священномученика Григорія (Лакоти) на вул. Демнянській, 10-Б у Львові^[7].

• Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 С.
• С. І. Дмитришин. Лакота Григорій [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Н. С. Рубльова. Лакота Григорій [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 34. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.).
• Stępień Stanisław. Biskup Hryhorij Łakota (1883—1950) / Stanisław Stępień // Biuletyn informacyjny PWIN. — Przemyśl, 1996. — № 2. — S. 135—138 (пол.)

• Лакота Григорій [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 808. — 1000 екз.
• Проект «Оцифрована традиція» — Лакота Григорій [Архівовано 16 березня 2012 у Wayback Machine.]
• ЛОТ «Пошук» — Блаженний Кир Григорій Лакота [Архівовано 22 березня 2012 у Wayback Machine.]
• Храм Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ — Священномученик Лакота Григорій
• Блаженний Григорій Лакота [Архівовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.] // Католицький оглядач
• Прокуратура міста Києва реабілітувала двох єпископів та трьох греко-католицьких священиків Перемиської єпархії [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Bishop Bl. Hryhory Lakota † [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)