Максиміліян (Рило)

Максиміліян (Рило)
Maksymilian Ryłło
Максиміліян Рило, невідомий польський художник, XVIII ст.
Герб
Герб
Єпископ Перемишльський, Самбірський і Сяноцький
2 вересня 1785 — 22 листопада 1793
Церква: Українська греко-католицька церква
Попередник: він сам як адміністратор
Наступник: Антін Ангелович
Адміністратор Перемишльської єпархії
24 березня 1780 — 2 вересня 1785
Обрання: 12 лютого 1779
Попередник: Атанасій (Шептицький)
Наступник: він сам як єпарх
Єпископ Холмський і Белзький
2 лютого 1759 — 2 вересня 1785
Обрання: 1756
Попередник: Пилип Володкович
Наступник: Теодосій Ростоцький
 
Альма-матер: Папська Урбаніанська колегія Пропаганди Віри
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Народження: 21 вересня 1719(1719-09-21)
с. Рилівка (біля Вільни)
або в сучасному Борисовському районі в Білорусі
Смерть: 22 листопада 1793(1793-11-22) (74 роки)
Перемишль
Похований: Перемишль
Батько: Ієронім Рило
Мати: Анна Мечниковська
Священство: 22 вересня 1742
Єп. хіротонія: 2 лютого 1759

Нагороди:

орден Святого Станіслава

Максимілія́н Ри́ло гербу Венява (пол. Maksymilian Ryłło (Ryło, Rylo) herbu Wieniawa; 21 вересня 1719 р., Рилівка, біля Вільни або на території сучасного Борисовського району, Білорусь — 22 листопада 1793 р., Перемишль) — релігійний діяч, василіянин. Єпископ Української греко-католицької церкви; з 1759 року — єпископ Холмський; з 1785 року — єпископ Перемишльський.

Життєпис

Стосовно дати і місця народження майбутнього єпископа існує кілька версій, тому в одних документах датою народження вказують 21 вересня 1719, в інших — 1715 рік. Те ж стосується і місця народження: в одних джерелах говориться, що майбутній владика народився в родинному маєтку Рилівка неподалік від Вільни, в інших вказується місцем його народження Борисівщина (сучасний Борисовський район в Білорусі) без конкретної назви села.

Походить із католицької шляхетської сім'ї Ієроніма Рила та Анни з роду Мечниковських. Після вступу в Віленський Свято-Троїцький василіянський монастир навчався в Папській Урбаніанській колегії Пропаганди Віри в Римі, здобувши ступінь доктора богослов'я, і був висвячений на священника. Після повернення до рідного краю в 1742 р. був скарбником у Вітебську, вікарієм при церкві св. Трійці в Вільні, а з 1745 року був прокуратором литовської провінції василіян у Варшаві. Максиміліян Рило був ігуменом в Дубно та Дерманського монастиря, а в 1748–1756 рр. був ігуменом Холмського монастиря.

В 1756 р. номінований на посаду Холмського єпископа, однак висвячений був аж в 1759 році у Полоцьку. Активно розпочав працювати над піднесенням морального та інтелектуального розвитку духовенства і вірних єпархії. В 1759 році відкрив в Холмі духовну семінарію. У 1765 році домігся коронації Холмської ікони Божої Матері. Як єпископ Холмський (1759–1785 рр.) був також діяльний на Правобережній Україні (1763–1766 і 1773–1774 рр., відвідав в 1773 році уніятські парафії в Брацлавському воєводстві, що викликало гнів російського уряду, який звинуватив його у «переслідуванні» православних, за що й був арештований окупаційними російськими військами у Бердичеві) в 1774 році на кілька місяців. У 1780–1785 рр. був адміністратором, згодом єпископом Перемишльським. Заснував духовну семінарію у Перемишлі, дбав про заснування катедральних капітул і піднесення духовенства, виклопотав від австрійського цісаря Леопольда I декрет про зрівняння греко-католицького обряду з латинським та розпочав у 1790 заходи за відновлення Галицької митрополії.

У 1787 році підтримував Львівського єпископа УГКЦ Петра Білянського, який зайняв позицію всупереч проєкту заміни грошової дотації для консистора; це викликало протести серед підлеглого духовенства.[2]

Залишив праці з історії Української греко-католицької церкви та цінний щоденник (1742 р.) особистих спостережень, які записав під час візитацій парафій.[3]

Єпископ Максиміліян видержавив для світських людей частину села Нагуєвичі, яка була в посіданні місцевого василіянського монастиря за княжих часів, пізніше — Перемишльської єпархії УГКЦ.[4]

Після його смерті адміністратором єпархії був призначений Львівський єпископ Петро Білянський.[2]

Примітки

  1. ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ а б Wąsowicz M. Bielański Piotr (†1798) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethner i Wolff|Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1: Beyzym Jan — Brownsford Marja, zeszyt 1. — S. 34— 35; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 35. — ISBN 8304032910. (пол.)
  3. ↑ Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 303.
  4. ↑ Nahujowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 882. (пол.) — S. 882. (пол.)

Джерела


Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.